Український журналіст Михайло Фрадкін – один із авторів проекту NewsPrice, починаючи з січня поточного року, спостерігав за великою геополітичною грою, в якій президент Росії Володимир Путін висунув ультиматум колективному Заходу з категоричного невступу України до Північноатлантичного альянсу. У результаті євроатлантична співпраця офіційного Києва та Брюсселя та відмова НАТО у відповідь на ультиматум Москви призвели до повномасштабного вторгнення Кремля в Україну 24 лютого цього року. У цьому розслідуванні з ексклюзивними коментарями українських політиків, міжнародних експертів ми розповімо про найжорстокішу світову політичну гру 2022 року, яка стала найбільшою збройною агресією в Європі з часів закінчення Другої світової війни.
Незважаючи на те, що Володимир Путін був категорично проти вступу України до НАТО і 10 – 12 січня 2022 року у Женеві та Брюсселі відбулися переговори топ-чиновників Москви, Вашингтона та Північноатлантичного Альянсу. Представники української влади не злякалися ультиматуму Кремля і того ж місяця провели у столиці Бельгії зустрічі в рамках Міжпарламентської ради Україна-НАТО щодо зміцнення співпраці офіційного Києва з альянсом.
Голова Комітету Верховної Ради України із зовнішньої політики та міжпарламентської співпраці та заступник співголови Міжпарламентської ради Україна-НАТО народний депутат Верховної Ради з фракції «Слуга Народу» Олександр Мережко в ексклюзивному коментарі нашому виданню в кулуарах парламенту розповів про підсумки зустрічей віце-президентом цієї структури Мімі Кодхелі, яка була у 2013 – 2017 роках. міністром оборони Албанії.
Заступник співголови міжпарламентської ради Україна-НАТО розповідає, що дуже різка дискусія та суперечності відбулися з німецькими чиновниками Парламентської асамблеї НАТО через те, що Німеччина блокувала продаж Естонією оборонної зброї для Збройних сил України:
«Я особисто спілкувався з депутатом Бундестагу і намагався переконати допомогти Україні в цій складній ситуації. Частина німецьких обранців ставляться з розумінням до зростання агресії Кремля проти України. Вони виступають за надання нашій країні зброї для самооборони, але деякі парламентарії цього не усвідомлюють.
Мені важко їх зрозуміти. Німецькі представники НАТО проводять історичні паралелі з Другої світової війни. Деякі депутати Бундестагу кажуть, що вони не хочуть втручатися у цей конфлікт, підтримуючи одну із сторін. На мою думку, це абсурд, тому що потрібно дуже чітко розрізняти агресора та його жертву.
І головне, щоб країни Заходу, зокрема й офіційний Берлін, не відсторонилися від цього процесу, а підтримали Україну. Останні кроки уряду Німеччини не зрозумілі, замість надавати зброю – вони відправляють нам госпіталі та каски…».
Також Олександр Мережко наголосив, що українська делегація запропонувала збільшити кількість спільних навчань Збройних сил України та військових формувань країн НАТО. Це буде попереджувальний сигнал для Росії – офіційний Київ готовий до ескалації конфлікту.І ще важливий момент зустрічей у Брюсселі: представники Парламентської асамблеї НАТО стежать за тим, як влада в Києві впроваджує реформи Служби безпеки України, Укроборонпрому, судову реформу та як триває боротьба з корупцією в Україні.
Звіт про те, як тривають реформи, мали обговорити на наступному засіданні Міжпарламентської ради Україна-НАТО. Тоді у січні поточного року планували провести це засідання у травні у Києві, за місяць до саміту НАТО у Мадриді 29-30 червня. До початку вторгнення Росії в Україну залишалася надія, що Володимиру Зеленському нададуть можливість бути присутнім на заході і звернутися з проханням надати Україні план дій набуття членства в НАТО.
«На мою думку, наша українська армія повністю готова до вступу до альянсу і перебуває в тому стані, який не гірший, а може навіть кращий, ніж стан збройних сил деяких чинних країн-членів».
Більше читайте на сайті Newsprice.