Місячні архіви: Січень 2024

Українські журналісти зустрілися з послами G7

⚡️Українські журналісти зустрілися з послами G7

✍🏻Відповідний допис опублікували на сторінці Групи послів G7 з підтримки реформ в Україні у соцмережі X.

🗣️«Змістовна зустріч Послів G7 з українськими журналістами. Свобода медіа є фундаментальною основою успішної демократії», — йдеться в повідомленні.

На зустрічі з послами були присутні :

керівник проєкту Bihus.Info Денис Бігус,

виконавчий директор «Української правди» Андрій Боборикін,

головний редактор «Європейської правди» Сергій Сидоренко,

головний редактор NV Віталій Сич,

шеф-редакторка «Детектора медіа» Наталія Лигачова,

головна редакторка The Kyiv Independent Ольга Руденко,

голова правління Суспільного мовлення Микола Чернотицький,

генеральний директор інформагентства «Інтерфакс Україна» Олександр Мартиненко,

заступниця гендиректора інформагентства «Укрінформ» Марина Сингаївська,

журналіст, політичний оглядач Віталій Портников,

директорка Інститут масової інформації Оксана Романюк,

співзасновник та редактор «Наших грошей» Юрій Ніколов.

📸 Фото: твітер-сторінка Посольства Італії в Україні.

http://surl.li/pxuay

Турківський суд оштрафував працівників ТЦК за незаконне копіювання інформації з закритих баз даних

Турківський районний суд Львівщини визнав трьох працівників ТЦК винними у незаконному копіюванні інформації з закритих баз даних. Суд призначив їм дрібні штрафи по 170 грн кожному.

Як вказано у постановах суду, які винесли у січні 2024 року, працівники другого відділу Самбірського районного ТЦК та СП, зокрема посадовець відділу рекрутингу Леонід Ф., головна спеціалістка Христина Г. та старший інспектор Микола К., незаконно копіювали інформацію з обмеженим доступом без дозволу керівництва.

Працівники СБУ виявили незаконне копіювання даних та склали щодо трьох працівників ТЦК протоколи про адмінправопорушення, які підписали обвинувачені та письмово визнали свою провину.

Справи розглянув суддя Ростислав Ференц, який дослідив матеріали та визнав працівників ТЦК винними у адмінправопорушенні, призначивши по 170 грн штрафу кожному з конфіскацією незаконно виготовлених копій баз даних. Також кожен має сплатити по 605 грн судового збору. На постанови ще може бути подана апеляція.

Нагадаємо, що нещодавно ДБР провело обшуки у Львівському обласному ТЦК та СП. Правоохоронці розслідують вказівки не мобілізовувати працівників приватного бізнесу.

https://zaxid.net/troh_pratsivnikiv_ttsk_na_lvivshhini_sudili_za_kopiyuvannya_informatsiyi_z_zakritih_baz_danih_n1578593?fbclid=IwAR2VhDrsipUce48Xx4E5VRyY9NSa14Tls8xTMRUFfBaY4si9_Jmw9IXCfTA_aem_AfEAa9C02PYj_ly3iubE3z8jfLs2r6xFYWEU5vQ0kK67D2SHsupX4aONuMkdF1lWVQU

Кого перевірятиме податкова в 2024 році?

Державна податкова служба України опублікувала план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2024 рік.

Всього податківці запланували провести понад 3 тисячі планових перевірок. Кого вони стосуватимуться та якою буде їх інтенсивність впродовж року — в аналітичному матеріалі YouControl.

Податкові перевірки у 2024 році: що зміниться для бізнесу

У 2024 році податківці планують провести 3242 планові перевірки. Серед них перевірки 2172 платників податків – юридичних осіб і фінансових установ, постійних представництв та представництв нерезидентів. А також перевірки 156 платників податків – юросіб з питань правильності обчислення, повноти й своєчасності сплати податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.

Щодо ФОПІв, то чиновників з Державної податкової служби (ДПС) зацікавила діяльність 914 фізичних осіб-підприємців у 2024 році.

Раніше YouControl писав, що у 2023 році податківці планували провести понад 4 тисячі планових перевірок.

“Найспекотніші” місяці та місця для перевірок компаній та ФОПів

Протягом 2024 року ДПС щомісяця планує в середньому перевіряти від 100 до 200 юридичних осіб. Найменше стартів перевірок буде у січні — 105. Але вже з весни почнеться зростання: так, у березні-травні заплановано найбільшу кількість, понад 200 перевірок юросіб щомісяця.

 

З точки зору регіонального розподілу найвища концентрація планових податкових перевірок юридичних осіб зафіксована у Києві — 604, що складає 26% від загальної кількості запланованих перевірок компаній. А також серед компаній основних економічно-активних регіонів: Дніпропетровської (204), Львівської (156), Вінницької (140) та Київської (132) областей.

 

Планові податкові перевірки для ФОПів загалом рівномірно розподілені впродовж року: щомісяця ДПС планує опрацьовувати до 100 ФОПів. Найбільше перевірок фізичних осіб-підприємців припадає на осінній період: вересень — 96, жовтень — 94, листопад — 92. А найменша інтенсивність передбачена на січень-лютий.

Якому бізнесу підготуватися до перевірок?

Найбільше перевірок (297) припадає на підприємства агросектору (вирощування зернових) та гуртову торгівлю паливом (113). Зацікавлені податківці й в посиленому контролі за неспеціалізованою гуртовою торгівлею, будівництвом житлових і нежитлових будівель, вантажним автомобільним транспортом, роздрібною торгівлею (зокрема, пальним, харчовими продуктами), наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна. А також під пильним контролем торговці деревиною і будівельними матеріалами та виробники електроенергії.

Наскільки законні податкові перевірки під час війни?

“Зміни в законодавстві щодо податкових перевірок в Україні були поетапними,— каже Надія Чаленко, керівниця юридичного департаменту YouControl, — Спочатку Закон від 03.03.2022 № 2118-IX встановив мораторій на нові та зупинку розпочатих перевірок протягом воєнного стану. Але згодом, за Законом від 12.05.2022 № 2260-IX, деякі види перевірок стали винятками з цього мораторію.

Закон від 09.11.2023 № 3453-IX скасував мораторій на податкові перевірки, однак все ж залишились певні виключення, зокрема для документальних перевірок платників податків, які знаходяться на територіях, де ведуться бойові дії та тимчасово окупованих територіях”.

Дізнатися, чи підпадає компанія під планові перевірки від ДПС і коли це відбудеться можна в системі YouControl.

https://youcontrol.com.ua/data-research/novyy-rik-%E2%80%94-novi-perevirkyyakyy-biznes-pereviriatymut-podatkivtsi-u-2024-mu/?utm_source=eSputnik-promo&utm_medium=email&utm_campaign=digest_17.01&utm_content=266438611&utm_term=dajdzhest

Телемарафон «Єдині новини» показав мапу Росії з приєднаним окупованим Кримом

В етері телемарафону «Єдині новини» показали мапу Росії з приєднаним до її складу окупованим Кримом

Це відбулося у сюжеті журналістки телеканалу «Ми — Україна» Олени Гончаренко про колапс у російській системі житлово-комунального господарства.

Окрім цього, деякі користувачі соцмережі X помітили, що на карті Росії в сюжеті також були зображені Японські острови.

На каналі визнали, що припустилися грубої помилки, й запевнили, що винуватці нестимуть відповідальність.

Суд дав ДБР дозвіл на проведення обшуків у Львівському обласному ТЦК

Личаківський районний суд Львова 8 січня задовольнив клопотання слідчого ДБР та дозволив проведення обшуку у приміщенні Львівського обласного ТЦК та СП у рамках кримінального провадження, до якого може бути причетний теперішній керівник обласного ТЦК Артур Ніязов.

Справа стосується вказівок не мобілізовувати на військову службу працівників м’ясопереробних підприємств «Барком» та «Родинна ковбаска».

Ухвалу суду про обшук в обласному ТЦК виклав у Facebook львівський активіст Ігор Фінканін, вона не оприлюднена в судовому реєстрі. У ДБР Львівщини та спецпрокуратурі у сфері оборони Західного регіону підтвердили ZAXID.NET, що триває розслідування кримінального провадження за фактом перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень в умовах воєнного стану (ч.5 ст. 426-1 ККУ), зареєстрованого 21 грудня 2023 року. Більше інформації правоохоронці не розголошують, посилаючись на таємницю слідства.

Відповідно до згаданої ухвали, слідчий суддя Личаківського районного суду Львова Дмитро Рудаков задовольнив клопотання слідчих ДБР та надав дозвіл на проведення обшуку у приміщенні Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, що на вул. Івана Франка у Львові, з метою вилучення речей і документів, які можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні.

А саме, суд дозволив вилучити листування між Львівським обласним ТЦК та СП, ТОВ «Барком» та ТОВ «Родинна ковбаска» щодо призупинення оформлення призову на військову службу під час мобілізації працівників цих підприємств, а також комп’ютерну техніку, ноутбуки, накопичувачі флеш-пам’яті та інші носії інформації, на яких виготовлялися (підроблялися) документи, мобільні телефони, якими велося спілкування та обговорення злочинної діяльності щодо призупинення призову окремих категорій громадян та інше.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

З жовтня минулого року Львівський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП) очолює полковник Артур Ніязов. Він замінив на цій посаді Героя України, полковника Дениса Чаюка, якого звільнили через місяць після призначення.

https://zaxid.net/sud_dozvoliv_obshuki_u_lvivskomu_oblasnomu_ttsk_n1578239

Не перешкоджайте журналістам виконувати свою роботу!

Заява Інституту розвитку регіональної преси

Не перешкоджайте журналістам виконувати свою роботу! Хто б подумав, що такий заклик робитимемо до анонімних переслідувачів й апелюватимемо до можновладців.

Провокації біля домівки Юрій Ніколов, а тепер стеження за розслідувачами BIHUS.Info – симптоматичні та свідчать про пряму загрозу свободі слова. Вважаємо неприпустимими такі дії стосовно медійників і закликаємо правоохоронні органи належно відреагувати.

Коротко нагадаємо, що сталося:
16 січня на YouTube-каналі “Народна правда” опублікували відео, де працівники BIHUS.Info вживають наркотичні речовини під час приватної новорічної вечірки. Канал схожий на зливний бачок із кількома відео, а редакція, що за ним стоїть – згенерована штучним інтелектом, як припустили фактчекери: https://bit.ly/48CH29G

Команда BIHUS.Info проаналізувала змонтований запис і дійшла висновку, що за ними стежили впродовж кількох місяців.

Denys Bihus у першому зверненні вказав на маніпуляцію – на відео заборонені речовини вживають не журналісти. Також зазначив, що вони порушили принципи й цінності проєкту, це матиме кадрові наслідки, а всі співробітники пройдуть тест на вживання наркотиків.
Більше тут: https://bit.ly/423nCZg

У другому зверненні керівник BIHUS.Info додав: “Мені незручно за те, що я побачив на відео, але по-справжньому мені соромно за виконавців цього шоу. І ціною цієї всієї незручності ми дізналися, що у спецслужб є час, і натхнення, і бюджети вести системне стеження за приватним життям членів команди розслідування”.
Деталі: https://bit.ly/3S1KzYj

Напередодні редактор NashiGroshi Юрій Ніколов заявив, що за його відсутності до нього додому намагалися вдертися невідомі, які кричали під дверима, обклеїли їх папірцями з образами та погрозами. Незабаром у Telegram-каналах “Картковий офіс”, “Вертикаль” і “Джокер” з’явилися провокативні публікації із сумнівним трактуванням нападу.
Подробиці: https://bit.ly/4aY20l1

Це вже дві історії переслідувань за тиждень, на які безумовно повинна відреагувати влада. Ми засуджуємо тиск на журналістів-розслідувачів і висловлюємо підтримку колегам.

Хто поширював дописи про фейковий «День доньки» та хто їх підтримав своїми лайками

Зранку 13 січня я відчув себе поганим татом. У фейсбук-стрічці побачив пост. У ньому мій віртуальний друг вітав свою донечку з Днем доньки, який відзначали напередодні – 12 січня. А я ж свою не привітав! Через війну ми зрідка бачимось, нас розділяють тисячі кілометрів та кілька державних кордонів. Але вітати з особливими датами – то святе.

І от із Днем доньки час уже був безповоротно втрачений. Що ж це за батько, який вітає дитину з днем народження лише наступного дня, з Новим роком – 2 січня, а Миколай кладе шоколадку під подушку не 6 грудня, а 19-го? Якщо коротко, мій стан може легко зрозуміти кожен тато семирічної дівчинки.

Фейсбук наче читав мої думки. Є щось таке в соцмереж. Він підкидував усе нові й нові дописи з привітаннями дочок, красивими фото та 100500 лайками під ними. Моя батьківська самооцінка знищувалася на очах. Допоки я не відкрив гугл.

Уже перший результат пошуку “День доньки” вселив надію: є шанс виправитися!

“Узагалі, в Україні є дві дати цього свята: Всесвітній – 12 січня і Міжнародний – 25 квітня. У нашій країні День доньки традиційно відзначають саме 25 квітня”, – розповіли мені редактори стрічки новин сайту “Вікна”. Уже можна телефонувати своїй дівчинці, і раптом що, то на її зауваження “Чого тато не привітав?” технічно з’їхати: не знаю, як там у вас нині в далекій Німеччині, а в нас в Україні відзначають пізніше, у мене ще два місяці попереду! Ну й одразу добити: а що б ти хотіла, щоб найкращий у світі тато подарував найкращій у світі дівчинці на День доньки? Так, це була б маніпуляція дорослого, але що не зробиш, щоб дитина пишалася татом)

Готуючись до цієї розмови, я продовжив скролити результати пошуку. “Ніжні та зворушливі картинки-вітання з Днем доньки – 2024”, – пропонує сайт “Радіо Люкс”. “Зі Всесвітнім днем дочки – 2024! Красиві листівки та картинки для рідних”, – продовжує допомагати найкращим у світі батькам сайт “Telegraf”. Перша новина вказує, що серед найкращих – 18 тисяч батьків, друга – ще 70 тисяч. Стільки переглядів набрали ці матеріали. Ще якась кількість українців змогла скопіпастити “зворушливі привітання” з публікації “Апострофа”.

А от наступний результат пошуку знову ввів мене в ступор. Сайт “Район.in.ua” назвав фейком відзначення 12 січня Дня доньки. Редакція також звернула увагу, що у фейсбуку та на окремих сайтах почали вітати хто з “Міжнародним днем доньки”, хто з “Всесвітнім днем доньки”. Водночас, йдеться в новині, є три неофіційні дати, які претендують на це свято. Щодо 12 січня, то її пов’язують з Індією: нібито саме в цій країні цього дня відзначається Національний день доньки.

З власного досвіду: якщо різні сайти подають протилежну інформацію, то краще самому додатково шукати підтвердження повідомлень.

Подальший пошук у гуглі видав ще чотири відомі сайти, які анонсували на 1 січня Всесвітній день доньки:

  • Інтерфакс-Україна, у якого в грудні 2023 року ІМІ зафіксував дотримання професійних стандартів на рівні 90+%;
  • НВ, яке за результатами моніторингового дослідження в другому півріччі 2023 року ввійшло до Білого списку ІМІ;
  • Букви“, які колись, на початку 2021 року, входили до Білого списку ІМІ;
  • Подробности“, які до широкомасштабного вторгнення входили до пулу проросійських медіа.

Ще два роки тому “красиві привітання у віршах, прозі та листівках” розміщував і УНІАН. Тоді писали, що це свято “любові, тепла й турботи” та “чудовий привід привітати своїх доньок зі святом і приділити їм трохи більше уваги, ніж зазвичай”. Цього року подібну “гучну новину” у свою стрічку УНІАН не вставив. Але інформагентство й так “напрацювало” на роки вперед, бо новину за 2022-й про Всесвітній день доньки переглянули 340 тисяч.

З іншого боку, додатковий пошук видав матеріали про те, коли ж правильно відзначати День доньки. Ось минулого року “Українська правда. Життя” пояснювала, що джерелом повідомлень про свято 25 квітня стали російські медіа. А в Індії День доньки відзначають четвертої неділі вересня. І там це не так про свято, як для привернення уваги до дискримінації дівчат.

Мій подальший пошук привів мене до календаря ООН зі всіма міжнародними та всесвітніми днями. Ніякого “Дня доньки” там нема. Але є схожа назва – International Day of the Girl Child, тобто Міжнародний день дівчаток. І, о диво, на своїй сторінці ООН не пропонує яскравих листівок чи привітань, які б могли використати батьки для своїх найкращих у світі донечок. Бо ця дата – вона не про привід виявити свою любов, це геть про інше.

19 грудня 2011 року Генеральна Асамблея Організації Об’єднаних Націй ухвалила резолюцію 66/170 про оголошення 11 жовтня Міжнародним днем дівчаток, щоб визнати права дівчат і унікальні проблеми, з якими стикаються дівчата в усьому світі. Міжнародний день дівчаток зосереджує увагу на потребі розв’язання проблем, з якими стикаються дівчата, і сприяння розширенню можливостей дівчат і реалізації їхніх прав людини.

Отже, Міжнародний день дівчаток – це не про свято, а про глобальну проблему і привернення до неї уваги. Ну а в нас усе зводиться до листівок та побажань усього найкращого.

Для з’ясування фейковості свята 12 січня досить витратити хвилину-дві для пошуку в гуглі. Натомість ми бачимо, що окремі редакції з року в рік продовжують робити новини з анонсами свята й варіантами привітань. З одного боку, це новини з групи клікбейтних, коли на рівному місці можна підняти трафік. Але з іншого – це про велике поширення фейкової інформації. Ну і про публічне визнання низького професійного рівня редакції.

Але саме цей кейс показує інший рівень проблеми – низький рівень критичного сприйняття маніпуляцій споживачами інформації. Які легко стають другим ешелоном поширення фейку через соціальні мережі. І третій рівень – це ті, хто своїми лайками допомагає постам отримувати ширшу аудиторію. Причому в соцмережах кількість переглядів маніпулятивної інформації може бути значно більшою, ніж у медіа. Просто один приклад з тіктоку, який гугл-пошук видає серед перших: відео від @anastasia74121, яке зібрало понад 19 тисяч лайків та більш ніж 50 тисяч репостів.

Минулого року ГО “Детектор медіа” опублікувала результати дослідження медіаграмотності українців. Загальний підсумок: рівень загального індексу медіаграмотності за два роки (з 2020-го до 2022-го) значно змінився в кращий бік, частка аудиторії з вищим за середній рівнем цього показника зросла з 55% до 81%. Також дослідники зафіксували значне зростання компетентності суспільства в розумінні ролі ЗМІ, цифрової компетентності та чутливості до спотвореного контенту. Ще з висновків: що вище освітній та матеріальний статус, то краще в людини з медіаграмотністю.

З огляду на це цікаво подивитися, хто поширював дописи у фейсбуку про “День доньки” та хто підтримував привітання своїми лайками:

Автор фб-допису

(ПІБ зазначено відповідно до написання у фейсбуці, посада – за інформацією з особистої сторінки у фейсбуку чи з відкритих джерел)

Аудиторія фб-допису

(хто коментував, репостив чи лайкав, ПІБ зазначено відповідно до написання у фейсбуці, посада – за інформацією з особистої сторінки у фейсбуку чи з відкритих джерел)

Колишня викладачка курсу “Журналістика школярам”Iva Repnytska
  • Голова Незалежної медійної ради Отар Довженко;
  • колишня працівниця СТБ, “Газети по-київськи”, “Обозревателя” Olga Solomka;
  • медіатренерка Академії української преси та колишня керівниця департаменту в Центрі протидії дезінформації при РНБОУ Jane Kuznetsova;
  • директор в Інституті розвитку інформаційного суспільства Alexandr Gavrilenko;
  • голова Всеукраїнського об’єднання малого та середнього бізнесу “Фортеця”, колишня нардепка Oksana Prodan
Керівниця пресслужби Апарату Верховної РадиIryna Karmeliuk
  • Журналістка Радіо Свобода Vlasta Lazur;
  • журналістка Цензор.НЕТ Olga Moskalyuk;
  • ведуча 24 каналу Anastasia Noritsina;
  • прессекретарка колишнього голови Верховної Ради Дмитра Разумкова Ольга Туній;
  • прессекретарка колишнього прем’єр-міністра Арсенія Яценюка Ольга Лаппо;
  • кореспондентка “Подробностей” Iryna Bahlai;
  • колишня редакторка Прямого та журналістка “Ради” Tetiana Brykova;
  • головна редакторка сайту Gazeta.ua Оксана Смола;
  • журналіст ICTV Сергій Кудімов;
  • кореспондентка ТСН Mariia Vasileva;
  • політична оглядачка NV.ua Yulia Zabelina;
  • колишній ведучий медведчуківського Newsone Василь Голованов;
  • колишня керівниця проєкту “МедіаМайстерня” Медіа Групи “Україна” Валентина Левицька;
  • кореспондентка в Україні російського видання “Новая газета. Европа” Ольга Мусафирова;
  • заступниця гендиректора Укрінформу Марина Сингаївська
Засновниця БФ “Берегиня”, директорка фармкомпанії “Зайдекс”Надія Вовк
  • Колишній нардеп Валерій Карпунцов;
  • речник Генштабу ЗСУ Andriy Kovalov
Народна депутаткаHalyna Vasylchenko
  • Голова правління Центру протидії корупції Vitaliy Shabunin;
  • головний експерт State Watch Олександр Лємєнов;
  • колишня нардепка Hanna Hopko;
  • нардеп Yevhen Petrunyak;
  • голова БО “100% Життя” Dima Sherembei;
  • колишня нардепка Оксана Юринець;
  • президент American Chamber of Commerce in Ukraine Andy Hunder;
  • волонтерська ініціатива Ukrainian PR Army Olena Kozachenko;
  • нардепка Olha Vasylevska Smahliuk;
  • народна депутатка Olga Stefanyshyna;
  • засновниця та депутатка Lyuba Shipovich;
  • керівник ГО “ОПОРА” в Рівному Андрій Токарський;
  • нардепка Tanya Tsyba;
  • колишній заступник головного редактора Forbes Ukraine Володимир Ланда;
  • нардеп Serhiy Rudyk;
  • нардепка Natalya Pipa;
  • нардеп Сергій Шахов;
  • медіаменеджерка БФ Сергія Притули Maria Pysarenko;
  • нардепка Олена Вінтоняк
Директор програми USAID РАДАІгор Когут
  • Нардепка Iryna Gerashchenko;
  • нардеп Rostyslav Pavlenko;
  • голова ГО “Детектор медіа” Natalya Ligacheva;
  • нардеп Владлен Неклюдов;
  • колишній нардеп Юрій Бублик;
  • нардеп Sergii Ionushas;
  • нардеп Pavlo Frolov;
  • засновник Bohush Communications Denis Bohush;
  • заступниця голови Верховної Ради Олена Кондратюк;
  • колишній нардеп Ostap Yednak;
  • колишній міністр освіти Serhiy Kvit;
  • нардеп Yevhen Petrunyak;
  • нардеп Oleksandr Sanchenko;
  • засновник Cyber Unit Technologies Yegor Aushev;
  • професор кафедри національної безпеки та політології в Національному університеті “Острозька академія”, колишній гендиректор Укроборонпрому Yuriy Husyev;
  • позаштатна радниця Офісу віцепрем’єрки з питань європейської та євроатлантичної інтеграції, колишня нардепка Світлана Заліщук;
  • голова “Державного оператора тилу” Arsen Zhumadilov;
  • нардеп Vitaliy Bezgin;
  • менеджерка Ініціатив у сфері культури в Міжнародному фонді “Відродження” Radoslava Kabachiy;
  • нардеп Вячеслав Рубльо;
  • викладачка тележурналістики в КНУТКіТ ім. І. К. Карпенка-Карого Лейла Мамедова;
  • колишній нардеп Сергій Березенко;
  • нардеп Olexandr Gorobets

Це далеко не всі фейсбук-дописи зі згадкою “Дня доньки”, які з’явилися в мережі до 12 січня. Кожен охочий може оцінити масу подібних привітань за пошуком у соцмережі “День доньки” з різними варіаціями. Тут я вирішив продемонструвати лише частину тієї маси топполітиків, медійників, представників ГО та бізнесу, які стали несвідомими учасниками поширення фейкової інформації.

Переважна більшість постів супроводжується або листівками-привітаннями, або світлинами батьків з донькою. Показово, що на такі пости масово реагують ті, хто, за дослідженнями, має високий рівень медіаграмотності. Попри це критичність до інформації зникає, якщо користувач бачить красиве фото з гарними словами на адресу дитини.

Емоційне сприйняття такого контенту нівелює фейк про “День доньки”. У підсумку разом з авторами постів звичайні користувачі своєю взаємодією (лайками, коментарями, репостами) допомагають поширенню в соцмережах маніпулятивної інформації. З одного боку, це дає розуміння охочим до маніпуляцій, як можна плодити фейки та проникати з ними навіть у ті суспільні групи, які мають високий рівень медіаграмотності. З іншого – автори курсів медіаграмотності можуть сформувати гарну базу клієнтів з показовим кейсом, чому саме цим людям варто оновити знання зі споживання інформації.

Ну а я після кількох хвилин перевірки інформації про “День доньки” почну готуватися до далекого свята не вигадуванням красивих привітань та підготовкою подарунка, ну щоб укотре підтвердити, що тато в моєї дівчинки найкращий у світі. Ні, треба буде подумати, як цей світ зробити привітнішим до дівчат загалом. І як уже зараз навчати свою доньку медіаграмотності. Бо хтозна, коли вона сама почне споживати увесь цей контент найкращих у світі батьків, який періодично до різних “Днів доньки” завалює соцмережі. І щоб у неї не формувалося відчуття неповноцінності, що ось усі так гарно вітають, а тато навіть не зателефонував.

Photo credits by Icons8 Photos, Media Whale Stock.  Колаж ІМІ

Ігор Якуба, медіаексперт ІМІ

Солонківську сільраду підозрюють у переплаті на 15 млн грн за військову форму

Львівська поліція розслідує факти значної переплати під час закупівлі Солонківською сільрадою великої партії військової форми для 103 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Йдеться про тендер на майже 42 млн грн, який відбувся минулого року, а завдані збитки, за версією слідства, перевищують 15 млн грн.

Військова прокуратура уже вручила офіційну підозру у цій справі уже звільненому 28-річному юристу сільради Петру Чоботу, який відповідав за цю закупівлю. Втім, голова Солонківської ОТГ Богдан Дубневич заперечує будь-які порушення на тендері.

Судячи з тих матеріалів справи, які з’явилися у вільному доступі, розслідувати тендер на закупівлю військової форми Солонківською сільрадою поліція почала ще у квітні 2023 року – майже одразу після завершення торгів у Prozzoro, але ще до укладення договору з підрядником.

Сам тендер на пошиття 3500 комплектів літньої військової уніформи Солонківська сільрада провела 2 квітня, а договір з переможцем – львівською швейною фабрикою «Грегорі» – сільський голова Богдан Дубневич особисто підписав 2 травня. Комплект форми вартістю 11900 грн складався з літньої польової куртки, літніх штанів, кепки, панами, сорочки, футболки-поло і звичайної футболки, а також черевиків чи напівчеревиків.

На початку травня Солонківська сільрада двома платежами перерахувала всю суму фабриці «Грегорі», а Богдан Дубневич підписав договір на зберігання форми на складах. 10 травня він повідомив у Facebook, що 3500 комплектів уже пошиті. У розмові з журналісткою NGL.media 11 січня Богдан Дубневич заявив, що усі комплекти були передані військовослужбовцям, щоправда не зміг пригадати, коли саме це відбулось. Натомість джерело NGL.media у 103 бригаді ТрО, яка офіційно зареєстрована у Солонківській ОТГ, не змогло підтвердити отримання такої форми впродовж літа-осені минулого року. Натомість наш співрозмовник сказав, що бригада двічі отримувала форму від Солонківської ОТГ у 2022 році.

У вересні 2023 року у межах слідства провели товарознавчу експертизу, яка встановила реальну ринкову вартість закуплених 3500 комплектів уніформи, а в кінці року ще одна експертиза підтвердила переплату на понад 15 млн грн на цій закупівлі.

Після цього військова прокуратура повідомила про підозру у службовій недбалості (ч.2. ст. 367 ККУ) 28-річному інспектору юридичного відділу Солонківської сільради Петру Чоботу, адже саме він оголошував тендер і був відповідальним за цю закупівлю. Після оголошення про підозру Петра Чобота звільнили з посади інспектора юридичного відділу, але залишили працювати у сільраді на іншій посаді.

«Петро Чобіт працює у нас на іншій посаді. Я тішусь і гордий за такого працівника», – заявив NGL.media Богдан Дубневич, відмовившись уточнити нову посаду підлеглого.

Він також переконаний, що під час минулорічної закупівлі усе було законно, а ймовірна переплата у 15 млн грн, яку встановила експертиза, – це лише «особиста думка слідчих».

«Слідство може багато говорити, а кінцеве рішення виносить суд, а не слідство», – вважає Богдан Дубневич.

Львівська компанія-підрядник «Грегорі», яка виконала замовлення Солонківської сільської ради, бере участь у державних закупівлях з 2019 року. Компанія постачає не лише одяг, але і обладнання та побутові прилади у школи та державні установи. Солонківська сільська рада наразі є найбільшим замовником у «Грегорі»: окрім згаданої у кримінальний справі закупівлі на 41,8 млн грн, компанія отримала замовлення ще на 13,5 млн грн на початку минулого року.

Власниця фабрики «Грегорі» Оксана Черепанич повідомила NGL.media, що поліція не проводила обшуків на виробництві та не контактувала з нею щодо кримінальної справи.

Зараз у справі триває досудове розслідування. Петро Чобіт перебуває під нічним домашнім арештом, який не заважає йому ходити на роботу у Солонківську сільську раду.

Цей матеріал підготовлено за фінансової підтримки National Endowment for Democracy. Зміст публікації є винятковою відповідальністю редакції i не відображає погляди National Endowment for Democracy

https://ngl.media/2024/01/12/solonkivsku-silradu-pidozryuyut-u-pereplati-na-15-mln-grn-za-vijskovu-formu/?fbclid=IwAR0ImSIk8k2NhS24-6Ip_vJHV4L098obxw39HqU4zA5xOlb0frjafvmb-yI

Нові деталі справи Гринкевича, якого затримали на хабарі у пів мільйона доларів: Signal, WOG, TastyCafe

У реєстрі судових рішень нарешті з’явився текст ухвали слідчого судді Печерського суду Сергія Вовка про обрання запобіжного заходу підозрюваному Ігорю Гринкевичу. Цим рішенням, нагадаємо, Гринкевича відправили до СІЗО із заставою у понад 429 млн грн.

З ухвали стало відомо, що у листопаді 2023 року слідчі ДБР провели обшуки на митному посту “Чайки” Київської митниці. Обшуки проводилися в рамках розслідування справи про заволодіння державними коштами під час виконання договорів поставки товарів, засобів індивідуального захисту, продуктів харчування для потреб ЗСУ.

В результаті обшуку слідчі вилучили комплекти спідньої білизни, сорочки бойові, футболки літні та інші речі. Постачальником цього майна були компанії ТОВ “Трейд Лайнс Рітейл”, ТОВ “Будівельна компанія Сітіград” та ТОВ “Будівельний Альянс Монтажпроект”. За даними слідства, ці компанії підконтрольні Гринкевичу та його сім’ї.

Далі, за версією слідства, Гринкевич дізнався номер телефону заступника керівника відділу Головного слідчого управління ДБР і 23 грудня за допомогою месенджера Signal написав повідомлення зі змістом: “Доброго дня. Я від спільних друзів. Коли можна набрати?». А далі в ході телефонної розмови повідомив про необхідність зустрічі”.

ДБРівець, навіть не будучи знайомим з Гринкевичем, погодився на зустріч, і в цей же день вони зустрілися на АЗС WOG на Севастопольській площі у Києві. На зустрічі Гринкевич нібито попросив посприяти у поверненні вилученого майна. Однак одразу після зустрічі посадовець ДБР нібито звернувся з рапортом про вчинення злочину.

За два дні Гринкевич знову написав посадовцю на Signal: “Христос Народився. коли бачимось?“. Ще за два дні він зателефонував ДБРівцю, але той відповів: “Доброго дня не зручно розмовляти, пишіть”. На що Гринкевич відписав: “Доброго. Мав зустріч з нашими друз все пояснили готов на завтра зустріт. Якщо Ок напишіть де і коли? Дякую”.

Зустріч відбулася 28 грудня тій же АЗС WOG. На ній Гринкевич нібито повідомив про те, що готовий передати 500 тисяч доларів за сприяння у поверненні вилученого майна.

Передачу коштів запланували на наступний день. Ця зустріч проходила у кафе VERY TASTY CAFE на вул. Симона Петлюри, 5.

Як стверджує слідство, на неї Гринкевич приніс 500 тисяч доларів, і його затримали одразу після передачі коштів.

Сьогодні ДБР повідомило, що суд арештував майно сім’ї та підконтрольних фірм Гринкевича. А за висновками експертів, вся поставлена продукція компаніями бізнесмена на потреби Міноборони у 2023 році не відповідає якісним характеристикам та неможлива для використання військовослужбовцями ЗСУ.

Також ДБР написало про збитки, які оцінюють у 1,2 млрд грн. Але при наявності усіх цих фактів про підозру Гринкевичу чи посадовцям, які відповідали за тендер, у цій справі досі не повідомили.

При цьому ДБР каже, що все ще перевіряє причетність до оборудок колишніх посадовців Міноборони, які не проводили жодних юридичних дій для забезпечення виконання або розірвання договорів.

Тому радіти арешту майна поки рано, адже компанії Гринкевича та його родини раніше уже успішно скасовували арешти. Зокрема, у серпні 2022 року Нацполу через суд вдалося арештувати грошові кошти на рахунках трьох компаній, пов’язаних із родиною Гринкевича і ще двох фізичних осіб (їхні імена та прізвища в реєстрі приховані).

Однак вже за місяць той же суддя Сергій Вовк із Печерського суду арешт скасував і мотивував це якраз тим, що жодних підозр у тій справі не повідомляли.

Спілкування у Signal, зустрічі на WOG та VERY TASTY CAFE: нові деталі справи Ігоря Гринкевича, якого затримали на хабарі у 500 тисяч доларів

У Львові презентують книгу «Як українці зруйнували імперію зла»

У комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівська обласна бібліотека для юнацтва ім. Романа Іваничука» у суботу, 13 січня, презентують книгу історика і журналіста Олександра Зінченка «Як українці зруйнували імперію зла». Це захоплююча розповідь про одну з ключових подій ХХ століття – розпад СРСР.

Про це повідомили на сторінці Львівської обласної ради у Фейсбуці.

«Відвідувачі почують історію творення нашої незалежності з уст Олександра Зінченка, дізнаються на чиїх плечах стоїть творення нашої державності та хто брав участь у знищенні «Імперії зла», – розповіли в бібліотеці.

Початок: 15:00 год..

Адреса: Львів, пл. Ринок, 9.

Олександр Зінченко – український історик, публіцист, телеведучий. Співзасновник сайту «Історична правда», де до цього часу опублікував понад 100 власних статей.

21 травня 2014 р. – 14 січня 2015 р. – заступник голови Українського інституту національної пам’яті.

У серпні 2016 р. став ведучим програми «Розсекречена історія» на телеканалі «Перший».

#комунальні_установи