У пам’ять про студентку УКУ Дарію Базилевич, її маму Євгенію і сестер Ярину та Емілію, Український католицький університет спільно з батьком Ярославом Базилевичем та Національною скаутською організацією України Пласт започатковують сталий стипендіальний іменний фонд (ендавмент).

Ціль – зібрати 100 тис. доларів, завдяки яким щороку студенти УКУ зможуть отримувати стипендію, щоб наслідувати ті ідеали і принципи, які засвідчили своїм життям сестри Базилевич та їхня мама. Усі вони були також активними пластунками. 

У ніч на 4 вересня, під час чергового масованого обстрілу, російська ракета забрала у Львові життя Дарії, її двох сестер Ярини та Емілії та їхньої мами Євгенії в той час, коли вони перебували на сходовій клітці свого будинку, ховаючись під час повітряної тривоги.

Ярослав Базилевич, батько трьох донечок поділився: «Я був найбагатшим, найщасливішим чоловіком і батьком: я мав скарб і завжди розумів, що це скарб – мати таку дружину і таких відповідальних, працьовитих, гарних, розумних, ініціативних, патріотичних дітей. Весь час я пишався ними та пишаюся надалі. У них мало бути все попереду – у кожної з них. В одну мить я втратив ту багатогранність відчуттів, яку вони всі четверо, кожна по-своєму давали мені протягом нашого спільного життя. Сьогодні я маю найкращі, найщасливіші, найпрекрасніші спогади – все решта ампутовано! То ж прошу кожного допомоги у створенні сталого стипендійного фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії і Емілії Базилевич, щоб світ пам’ятав їхні імена».

Ціллю є зібрати 100 тисяч доларів на створення сталого стипендіального фонду (ендавменту). Ендавмент дозволить щороку генерувати стипендію у пам’ять про Євгенію, Ярину, Дарію та Емілію Базилевич. Так університет зможе покривати витрати на навчання для талановитих студентів, які через складні життєві обставини не мають змоги оплатити свою освіту.

Зробити пожертву у фонд імені родини Базилевичів ви можете за посиланням https://supporting.ucu.edu.ua/donate/?order=115.25

Традиція ендавментів поширена у багатьох університетах США та Канади, Європи. Заснування стипендіального фонду дозволяє зберегти та увіковічнити пам’ять про людину. Так з початком повномасштабної війни, УКУ заснував 10 стипендійних фондів на честь військовослужбовців – студентів та випускників університету, які загинули на війні.

«У світовій практиці одним із найефективніших способів сталої підтримки викладачів та студентів є заснування сталих фондів – ендавментів, – розповідає Наталія Климовська, проректорка з розвитку та комунікацій. – Через створення стипендіального фонду, ми прагнемо передати майбутнім поколінням ті цінності та ідеали, які сповідували Євгенія, Ярина, Дарія та Емілія Базилевич. Сталий стипендіальний фонд – це також виховний момент для майбутніх поколінь, щоб жертви війни не були забуті. Пам’ять про наших полеглих у цій несправедливій війні житиме вічно».

Відтак Український католицький університет та Пласт запрошує доброчинців стати фундаторами стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії та Емілії Базилевич, і у такий спосіб увіковічнити пам’ять про родину, та допомогти здобути якісну освіту майбутнім поколінням українців.

Зробити пожертву 

Моя сім’я – невичерпне джерело підтримки

Дарії Базилевич було 18 років. Вона навчалася на другому курсі програми «Культурологія» Гуманітарного факультетуУКУ. Дівчина була активною студенткою, менторкою «Лабораторії волонтерства» УКУ, пластункою. Займалась в театральній студії, вивчаючи різноманітні аспекти акторського мистецтва.

Як здібна та обдарована студентка, завдяки підтримці жертводавців, Дарія сама отримувала стипендію. Щороку студенти університету, які мають стипендіальну підтримку, пишуть листи своїм жертводавцям.

У листі, який Дарія надіслала благодійникам напередодні Великодня 2024 року, дівчина розповідала про свої здобутки за перший рік навчання та плани на майбутнє: «Я цікавлюся культурою та історією своєї країни і в майбутньому хочу розвивати культуру України та розповідати про неї всьому світу. Ця пристрасть виникла в мені завдяки моїй родині, яка завжди ділилася зі мною історіями про випробування, через які пройшли наші предки внаслідок світових воєн, Голодомору та в часи Радянського Союзу, – писала Дарія Базилевич. – Окрім мене, мої батьки виховують ще двох сестер, і у нас неймовірно дружна та гармонійна сім’я. Моя сім’я – це невичерпне джерело підтримки, яке не можна порівняти ні з яким іншим. Вони – найбільша опора в моєму житті, яка допомагає мені долати будь-які перешкоди».

Підсумовуючи свого листа, Дарія писала своїм благодійникам: «Я впевнена, що завдяки вашій підтримці та моїй наполегливій праці я зможу досягти значних успіхів і зробити свій внесок у розвиток України».

Сестра Ярина Базилевич мала 21 рік – добра і світла людина. Працювала програмною менеджеркою Офісу «Львів — Молодіжна столиця Європи 2025». Вона була активною, опікувалась багатьма молодіжними подіями, часто волонтерила, мала безліч друзів та знайомих, хобі та зацікавлень.

Наймолодшій Емілії 7 років мало виповнитися 15 вересня. Дівчинка саме перейшла до другого класу Львівської школи «Світанок». Займалася також по класу фортепіано у музичній школі №1 імені Анатолія Кос-Анатольського та ходила на плавання. Із раннього віку вже стала на лижі – її навчили цього тато, мама і сестри.

Мамі дівчаток – Євгенії Базилевич було 43 роки. Працювала маркетологинею, також була інструкторкою з йоги і парфумеркою. Обожнювала подорожувати, проводити час у колі рідних. Її згадують творчою, позитивною, енергійною особистістю.

Як стати фундатором стипендіального фонду імені Євгенії, Ярини, Дарії та Емілії Базилевич

Складаючи пожертву у сталий стипендіальний фонд, ви також стаєте постійною частиною місії УКУ та приєднуєтесь до кола однодумців, які дбають про майбутнє української освіти. Ваш внесок не витрачається за один рік. Основна сума ендавменту інвестується, а частина загального прибутку від інвестицій (дохід плюс зростання) щороку використовують для навчання та виховання майбутніх поколінь. Плоди цієї інвестиції матимуть як швидкий, так і постійний вплив на розвиток університету. Фонд забезпечить надійну фінансову основу для університету та збільшить його здатність протистояти майбутнім викликам.

Скласти пожертву на стипендіальний фонд імені Євгенії, Ярини, Дарії та Емілії Базилевич ви можете: 

В Україні:

– за посиланням онлайн* https://supporting.ucu.edu.ua/donate/?order=115.25
– за банківськими реквізитами:

Отримувач: Благодійна організація «Благодійний фонд Українського католицького університету»
ЄДРПОУ: 44047231
Україна, 79011, м. Львів, вул. Стрийська, 29а.
р/рах. IBAN: UA 94 325365 0000000260030024527
в АТ «Кредобанк», Україна, 79026, м. Львів, вул. Сахарова, 78, МФО 325365
призначення платежу: добровільні пожертвування в фонд родини Базилевич

В євро
Payee name: UCU CHARITABLE FOUNDATION
44047231
Bank SWIFT Code: WUCBUA2X
Bank Name: JSC KREDOBANK
Bank Address: Sakharova str. 78, Lviv 79026, Ukraine
IBAN: UA773253650000000260070024529
Intermediary: KBC BANK NV, Brussels, Belgium
SWIFT: KREDBEBB
IMPORTANT: In the NOTE field of your bank wire/money order please state: Charitable donation  to the Bazylevych family fund. Please do not leave any other comments

У США через нашого партнера Ukrainian Catholic University Foundation.
У Канаді це через нашого партнера UCEF Canada.

В інших валютах: https://supporting.ucu.edu.ua/donate/?order=student&studentship=richna-plus#1620818217293-1bd81577-179a

*Пожертву в еквіваленті понад 1000 usd просимо робити через банківські реквізити.

Джерело: сайт УКУ

Вересневі відлуння сьогодні особливо дзвінкі й виразні. Бо в день, коли Сонце, кажуть, затримується над обрієм трохи довше, ніж зазвичай, Бог покликав до життя Миколу Миколайовича Ільницького, щедрого, як той вересень, на тонке поетичне слово й на вагому наукову максиму. І на доброту та лагідність до інших, і на вимогливість до себе й до колег, і на принциповість рішень.

У світлий – дев’яностий – вересень його долі можемо подякувати Музі Миколи Миколайовича, яка дала йому спромогу відчути барви й тони поетичного слова, цього слова енергію, розповіла про свої таємниці, котрі Ювіляр закарбував на вістрі серця і пера. Давно збагнув: на спокій йому права не дано, бо життя промовляло про безперервність руху, тож у повсякденній праці передавав від покоління до покоління глибокі істини про багатогранність єдности творчого духу митця й благодатних сил природи.

Тим-то й не дивина, що з-під пера Миколи Миколайовича з’явилися монографії про Івана Драча й Дмитра Павличка, Бориса Олійника та молоду українську поезію, Богдана-Ігоря Антонича, «Молоду Музу», «Празьку школу», Маркіяна Шашкевича й Івана Франка, Михайла Яцкова та Богдана Лепкого, Івана Крушельницького і Юліана Опільського… – легше сказати, про кого професор, доктор філологічних наук, член-кореспондент НАН України Микола Ільницький не писав. Глибокий учитель, навчав учнів знаходити правильні ключі до метафор, застосовувати різні пошукові методології, зокрема порівняльного літературознавства.

Проникливий критик, обирав для аналізу відповідні критерії й формули, знаходив точні фокуси віддзеркалень, пізнавав антиномії природи й духу, знаки доби й грані таланту, осягаючи глибини творчости наших та чужих геніїв. Аби зрештою у вимірах часу стати Людиною в Історії.

Тож з роси Вам і з води, Дорогий Миколо Миколайовичу! Від імені всього колективу Інституту Івана Франка НАН України зичимо міцного здоров’я, земних утіх і Небесних благ. І хай лелеки летять над Вашим лугом ще довго-довго, а ключ замикається на видноколі знову, знову й знову! Многих Вам і благих літ!

Джерело: Інститут Івана Франка НАН України 

📸Світлина Пресцентру ЛНУ ім. Івана Франка.

13 вересня Кабінет міністрів України подав до Верховної Ради проєкт Державного бюджету на 2025 рік. Проєкт передбачає рівень доходу нашої держави у розмірі 2,3 трильйона гривень, видатки – 3,6 трильйона. Дефіцит Держбюджету прогнозується у розмірі 1,6 трлн грн. 

Внаслідок економічної кризи та величезних витрат на оборону (26% ВВП), спричинених великою війною, видатки для багатьох галузей будуть суттєво стиснуті. До прикладу, на розвиток культури та медіапростору закладено лише 9,5 млрд грн. А на діяльність Українського інституту книги, підтримку книговидавничої справи та популяризацію української літератури у світі пропонується виділити мізерні 178,5 мільйонів гривень (у 2023 р. 466 млн грн). Нещодавно підписаний Президентом Володимиром Зеленським Закон, який передбачає грошові сертифікати на купівлю книг для молоді, яким виповнилося 18 років, не отримає достатнього фінансування у 2025 році.

Водночас, тютюнові компанії, ціллю яких є нарощувати прибутки на здоров’ї молодого покоління українців, отримають мільярдні податкові преференції на свою продукцію. Нагадаємо, урядовий законопроєкт №11090 пропонує тютюновим виробам для нагрівання (ТВЕН) податкову пільгу у розмірі 20%: 72 євро на 1000 ТВЕН до 2028 року, тоді як для сигарет та сигарил планується підвищення до 90 євро на 1000 штук.

За урядовою пропозицією у 2025 році акциз на сигарети та сигарили підвищиться до рівня 78 євро/1000 штук, а для ТВЕН — лише до 70,4 євро/1000 штук.

За розрахунками експертів ГО «Життя», ціна такої податкової переваги лише у 2025 році складе до 3 млрд грн недоотриманих в Держбюджет надходжень. Тобто «донат» у кишені тютюновим компаніям перевищить видатки на видавництво книг у 17 разів!

Варто наголосити, що дві з трьох тютюнових компаній, які представлені на українському ринку ТВЕН (Philip Morris International, Japan Tobacco International), є найбільшими транснаціональними платниками податків у бюджет росії та були визнані НАЗК міжнародними спонсорами війни проти України.

Тютюнова індустрія полює на молодь

Тютюнові компанії полюють на молодь, аби забезпечити стабільну базу клієнтів на багато років замість тих, що помирають передчасно від хвороб спричинених вживанням тютюну. За даними ВООЗ, середній вік початку куріння в Україні становить 17 років. Водночас, саме серед молоді є найбільш поширеним вживання новітніх виробів для куріння: 36% українців, що вживають тютюнові або нікотинові вироби, віком 18-29 років, вживають сигарети для нагрівання. Це свідчить про те, що ТВЕН не є засобом відмови від куріння традиційних сигарет, а інструментом залучення до нікотинової залежності.

Вказана статистика, як і показники реалізації ТВЕН, вказують на стрімке зростання споживання таких виробів, однією з причин якого є недостатнє регулювання державою. ВООЗ однозначно заявляє, що ТВЕН, як і будь-які тютюнові вироби, завдають руйнівної шкоди здоровʼю людини, та мають оподатковуватися за тією ж ставкою, що й звичайні сигарети.

«Наслідком податкової преференції на акциз для ТВЕН стане зростання епідемії вживання тютюну та нікотину серед дітей та молоді в Україні. Підвищення акцизів на тютюн підтримує більшість українців, адже це допоможе захистити життя та здоровʼя мільйонів українців від смертельних хвороб, спричинених вживанням тютюну. В умовах демографічної катастрофи ефективна політика для збереження наступних поколінь є умовою виживання української нації та держави», — застерігає Дмитро Купира, виконавчий директор ГО «Життя».

Дані нещодавно опублікованого Аналізу Віденського інституту міжнародних економічних досліджень продемонстрували, що запропонована урядом модель підвищення акцизів на тютюнові вироби призведе до зростання споживання тютюнових виробів після 2026. Експерти також підрахували, що в разі ухвалення законопроєкту №11090 в теперішньому вигляді Держбюджет недоотримає 66 млрд грн до 2028 року у порівнянні з альтернативною моделлю підвищення акцизів до 120 євро/1000 шт.

І наостанок

В умовах виснажливої війни на виживання українській державі вкрай важливо нарощувати надходження та ефективно їх використовувати. Законопроект № 11090 та проєкт Держбюджету на 2025 рік демонструють суттєві прогалини в цьому напрямку.

«І все це на тлі системної гуманітарної та інформаційної політики нашого ворога, який добре розуміє, за що точиться ця війна. Росіяни системно руйнують наші бібліотеки, музеї, друкарні, тотально викидають із публічного вжитку українську мову на окупованих територіях, і водночас завозять на ці території величезними накладами російські книжки, масово виробляють фільми, серіали, дитячі мультфільми. І це лише верхівка айсберга «русского міра», небезпеку якого не можна недооцінювати», — наголошує у своїй публікації в соціальних медіа Володимир В’ятрович, народний депутат України, історик.

Замість надання податкових пільг тютюновим компаніям, які завдають шкоди здоров’ю населення та спонсорують війну, держава має інвестувати в розвиток культури. Це дозволить створити здорове культурне середовище для молоді, захистити нашу ідентичність від ворожих впливів, а також зберегти здоров’я та життя тисяч українців!

Джерело: Громадський простір.

21 вересня народному артистові України Іванові Мацялку виповнилося б 70 років.

…Але, на жаль, доля відміряла йому лише неповні 53 земні роки життя. Невблаганна хвороба — рак щитовидної залози — виявилася сильнішою за неймовірну любов до життя і пісні, і в липні 2007 року народний артист України, співак з унікальним голосом і щирою українською душею Іван Мацялко відійшов у засвіти. Проте залишив по собі свої пісні, чудову донечку і світлу й вдячну пам’ять усіх, хто його знав і любив.

…19-річним юнаком, восени 1983 року, Іван Мацялко став солістом Прикарпатського ансамблю пісні і танцю «Верховина». А вже у січні 1990 року був одним із співзасновників музичного гурту «Соколи». Голос співака добре знали не лише його краяни, а й українська діаспора в Канаді, США, Великій Британії, Югославії, Німеччині, Польщі.

Спогадами про Івана Мацялка поділилися його дружина — заслужена артистка України Валентина Бондар-Мацялко і творчий побратим, народний артист України Мар’ян Шуневич.

— Іван був видатною постаттю, — каже Валентина Бондар-Мацялко, — і як співак, як людина, як митець, як батько, як сім’янин… Якщо говорити про нього як про співака, то він мав унікальний дар від Бога — володів надзвичайним тембром голосу. У його родині всі співали. Тато у вільний від роботи час грав на весіллях на кларнеті. А Іван грав на скрипці, в музичну школу його відвів старший брат Михайло. Потім вони з Михайлом, Марією Шалайкевич і Ярославом Дубом створили гурт «Соколи» — на хвилі українського відродження початку 1990-х років. «Соколи» були мега популярні, виконуючи пісні УПА, стрілецькі пісні. А люди були спраглі всього українського.

Цікава історія знайомства Валентини з Іваном — у Дрогобичі, у черзі за виноградом 13 вересня 1993 року. Юна артистка приїхала працювати в Дрогобич у Львівський обласний театр ім. Юрія Дрогобича і на першу зарплату вирішила купити винограду.

— Він мені замінив всіх, навіть мою родину, — продовжує згадувати Валентина, — тому що я з Житомирщини, приїхала У Дрогобич, коли мені не було й 19 років, і тут зустріла Івана. Це була моя любов на все життя. Це ж треба було вчитися в Дніпропетровську, їхати на захід України у театр імені Юрія Дрогобича, щоб тут зустріти свою долю! Для мене вересень і виноград — то своєрідні символи нашої великої любові. Івана нема вже 17 років, але він завжди поруч. Без нього я навчилася бути сильною, бо з ним я була такою собі дівчинкою, а він вирішував усі побутові питання. Був прекрасним татом для нашої Анни. Думаю, якби Іван дожив до наших днів, пішов би воювати, він був великим патріотом своєї землі, і цей патріотизм був у нього в крові.

Валентина Бондар-Мацялко розповіла, що її чоловік був із родини репресованих, любов до України була закладена у ньому генетично. А стрілецькі й упівські пісні співали у родині Мацялків ще задовго до створення «Соколів».

— Ми з Іваном Мацялком знайомі ще з Дрогобича, — згадує народний артист України Мар’ян Шуневич. — У нас з Іваном був один викладач вокалу — Микола Якович Копнін, у нього була італійська школа, і те, що прищепив нам із Іваном, з тим ми і йшли по життю. А потім зустрічалися на спільних концертах у Львові. Не можу сказати, що ми дружили, але мали спільні погляди й думки щодо українства — так нас виховали мої і його батьки. У тому ми й зійшлися — що «Соколи», що «Ватра». Іван був дуже цілеспрямованим, сам собі давав раду, був одержимий українською піснею. Пісні УПА і січових стрільців стали для «Соколів» як повітря. Вони перші їх підняли із забуття. Потім Іван пішов своїм шляхом і став виступати сольно. Якось попросив у мене «мінусовку» однієї новорічної пісні. Я кажу: «А ти дай мені «мінусовку» пісні «Родина». Іван дав, але з бек-вокалом свого голосу. Я й досі співаю «Родину» з беком Івана. Ми були з ним споріднені українською піснею.

Головне фото: Пам’ятник Іванові Мацялку на могилі. Личаківський цвинтар

Джерело: https://wz.lviv.ua/far-and-near/520026-yakby-ivan-dozhyv-do-nashykh-dniv-pishov-by-voiuvaty-vin-buv-velykym-patriotom

Очільник Головного управління розвідки Кирило Буданов називає месенджер Telegram загрозою українській національній безпеці.

Джерело: Буданов під час інтерв’ю “Радіо Хартія”

Пряма мова Буданова: “Telegram – це шкідливо. Я ніколи не боявся цього казати. Це загроза нашій національній безпеці. Я це кажу абсолютно прямо, і ми це навіть документально робили.

Telegram – це головне джерело отримання інформації у суспільстві згідно з нашими дослідженнями. Він обігнав абсолютно усе.

Я не за те, щоб його просто взяти й закрити. Це досить важко зробити, але можливо. Я виступаю за те, щоб “офізичити” усі телеграм-канали.

Якщо ти хочеш передавати якісь новини – будь ласка, зареєструйся, щоб усі розуміли, що це канал громадянина РФ або громадянина України. І тоді у нього є відповідальність”.

Буданов також додав, що заблокувати Telegram, як це було з “Однокласниками” та “Вконтакте”, технічно важче, але можливо.

А от Twitter очільник ГУР назвав нешкідливим.

Нагадаємо, раніше американське Центральне розвідувальне управління заборорило своїм аналітикам використовувати месенджер Telegram з робочих комп’ютерів.

«Військовий» ПДФО був вилучений з бюджетів громад у 2023 році разом із «силовим» ПДФО всупереч обʼєднуючій пропозиції Асоціації міст України про спільну відповідальність, спільний захист і звільнення наших територій, спільну Перемогу.

За відсутності орієнтовно 115 млрд гривень, вилучених державою з бюджетів громад, органи місцевого самоврядування продовжують максимально допомагати Обʼєднаним силам Збройних Сил України, але коштів на всі запити військових критично не вистачає.

Інформацію про використання державою вилучених в громад коштів на запит Асоціації міст України та за дорученням Премʼєр-міністра України Дениса Шмигаля надало Міністерство фінансів України.

Лише 45% фактичних надходжень ПДФО використали головні розпорядники бюджетних коштів за січень-липень 2024 року.

Загалом у 2024 році здійснено видатків на суму 32 млрд гривень із 77,3 млрд гривень надходжень. При чому якщо військові підрозділи системно використовують кошти, то Мінстратегпром за цей період з виділених йому 25 млрд гривень, які вилучені в громад на забезпечення військових підрозділів, зміг використати «аж» 529 млн гривень – 2%.

У 2023 році вилучені у громад кошти були використані на 65% з подібною динамікою:

Міністерство оборони використало 100% коштів, а Держспецзв’язку використала 0 гривень.

Позиція Асоціації міст України незмінна:

війна не привід вилучати кошти, а стимул їх обʼєднувати. Вся система публічної влади повинна працювати в єдності на Перемогу України. ПДФО всіх громадян України, незалежно від місця їх роботи чи служби, повинен однаково розподілятися до бюджетів громад для визначеного законом оперативного реагування на потреби військових.

Понад 520 тис. гривень на потреби української армії зібрали під час змагань зі стендової стрільби у суботу, 31 серпня, в місті Миколаєві Львівської області. 

Розпочалися змагання зі спільної молитви за Україну та її захисників, яку відправили священники о.Борис (м.Миколаїв) та о.Ігнатій (м.Херсон). Учасників та гостей заходу привітали організатори – міський голова Андрій Щебель, військовослужбовці та ветерани Збройних Сил України, представники Миколаївського товариства мисливців і рибалок, Громадського формування «Миколаївська народна самооборона».

Участь у командних і індивідуальних змаганнях взяли близько 140 мисливців та власників гладкоствольної зброї з Львівщини та України. Змагання розпочались з проведення інструктажу та ознайомлення з правилами безпеки. 

Під час змагань відбувся святковий концерт за участі зразкового танцювального колективу «Семицвіт» з Палацу культури м. Миколаєва та гурту «Сьоме небо». Впродовж змагань учасники та гості, а також усі охочі спробували мисливські страви, різноманітні напої та солодощі. Відбувся благодійний ярмарок та аукціон, на яких зібрали кошти для купівлі 10 літальних апаратів для українських захисників.

«Зібрані на змаганнях кошти, а також пожертви, які надійшли на рахунок заходу, будуть передані на закупівлю FPV літальних апаратів. Уже зібрано близько 520 тис. гривень і кошти продовжують надходити. Висловлюємо щиру подяку всім, хто долучився до збору і підтримав наших захисників. Цим наближаємо нашу перемогу!», – зазначили організатори.