Співвласник компанії «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк розкритикував розмір податків в Україні і прирівняв їх до голодоморів на території УРСР.

Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці у фейсбуці 23 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору.

«Мовою економіки голодомор – це ніщо інше як надмірне оподаткування. І хоча зараз рівень податкового тиску у 40-50 % не створює голоду, на економіку та добробут людей впливає вкрай негативно», – вважає Поперешнюк.

На його думку, День пам’яті жертв Голодомору – це нагадування про те, що «ми маємо вчити економіку та економічну історію», пише Главком.

«Голодомор 30-х років, як і решта голодоморів часів соціалістичного експерименту, – яскравий приклад того, як працює оподаткування в максимальному його режимі. Тому потрібно завжди зменшувати податковий тиск на економіку, якщо хочемо, щоб вона зростала та міцніла, а в українців було заможне та безпечне життя», – наголосив співвласник «Нової пошти».

Цей допис наробив чимало галасу в соцмережах. Зокрема, на нього відреагував виконавчий директор Центру економічної стратегії  Гліб Вишлінський.

Він звернув, що на запитання одного з користувачів до Поперешнюка, чи справді він прирівняв Голодомор до податків в Україні, підприємець відповів: «Яка різниця, хто вас грабує?».

Волонтери громадської організації UA Resistance Foundation закликають мешканців позбутися від російської літератури та приносити книжки на макулатуру.

Зібрані книги відправлять на Ковельську паперову фабрику, де з них виготовлять туалетний папір, який відправлять на фронт.

На цей момент волонтери зібрали близько 1 тонни макулатури, акція триватиме до кінця листопада.

🚬 Бюджет втрачає близько 25 млрд грн через тіньовий ринок цигарок.

Понад 14% усіх цигарок, що продаються в Україні – нелегальні. Доходило й до того, що з кожної п’ятої цигарки не платили податки – а це неабиякі збитки для бюджету, особливо під час війни.

У топ компаній, які систематично потрапляють у скандали через продаж нелегальних цигарок – і Винниківська тютюнова фабрика яку повʼязують з Григорієм Козловським (ось цього, який на картинці). Контрабандний товар під її брендом не раз вилучили на території ЄС. Також вона фігурувала в листі G7 із закликом вивести ринок з тіні.

😨 Після того, як БЕБ відкрило кримінальне провадження, у самому БЕБ почали відбуватись цікаві речі: детективи заявили про тиск з боку центрального керівництва, у Львові взагалі 5 разів змінювалось керівництво, провадження із Полтавського БЕБ передали до Одеси. І в результаті… У результаті все загальмувалось. І, здається, спеціально гальмується далі.

👉 Як так трапилось, що, попри заклики партнерів, тіньовий ринок продовжує процвітати – у матеріалі Вікторії Ковцун: https://youtu.be/6xPTEelweH0

21 листопада, у День Гідності та Свободи, Вища рада правосуддя одноголосно відмовила Ганні Жук в наданні рекомендації на посаду судді Самбірського міськрайонного суду Львівської області.

Як інформує Центр протидії корупції, член ВРП Роман Маселко звернув увагу на дописи Ганни Жук в забороненій соцмережі під час Революції Гідності.

«На фото – кілька дописів Жук про розстріли на Майдані, мітинги сепаратистів у Криму. Були і інші перли. Жук пояснила, що нічого не пам’ятає про ці дописи і припустила, що хтось зламав її сторінку. Але члени ВРП їй не повірили і одноголосно відмовились рекомендувати її на посаду судді. Символічно, що у річницю початку Революції Гідності», – йдеться у повідомленні.

У ЦПК також додали, що донедавна Ганна Жук працювала в Офісі генпрокурора.

Фото: Центр протидії корупції

У п’ятницю, 15 листопада, до редакції Репортера звернувся студент Івано-Франківського національного медичного університету Денис Дудко.

Він не згоден із тим, що один із викладачів медуніверситету – Вячеслав Ботєв – веде пари з нейрохірургії російською мовою. Денис каже, на одинадцятому році війни з росією це неприпустимо, і прагне розголосу ситуації. 

Денис Дудко – студент п’ятого курсу Івано-Франківського національного медичного університету. Розповідає, що російськомовний викладач Вячеслав Ботєв, переїхав до Франківська з Донецька.

На першому занятті Ботєв сказав, що він із Донецька і вестиме пари російською, тож попередив, аби студенти не писали на нього доповідні.

На першій парі мене не було, бо я відпросився – був на роботі. На наступню пару я запізнився, попросив вибачення за запізнення. Він питає: “Ета кто? Дєніс?” Я кажу: “Ні, Денис”. І все – почалося: слово за слово. Я сказав, що не розумію, бо ви не ведете заняття державною мовою, – розповідає Денис Дудко.

За словами Дениса, у відповідь на це викладач повиправляв йому вже отримані оцінки на негативні. Ті оцінки він отримав у іншого викладача за відпрацювання пропущеного попереднього заняття. Далі Ботєв продовжив вести заняття трохи суржиком, трохи українською, але згодом знову перейшов на російську.

Я сказав, кладіть мені н/б, бо я не можу це слухати. До побачення. І пішов з пари, – говорить Денис.

Каже, одногрупники його не підтримали. Мовляв, Денис не правий, бо професор – переселенець.

Я таке терпіти не готовий. Мій батько не за це воює. Я запитав декана у приватних повідомленнях, чи він вважає нормальним таке викладання. І він написав, що чекає мене у себе в понеділок після 15 години, – розповідає Денис Дудко.

Репортер звернувся до декана медичного факультету Руслана Козового по коментар. Він пообіцяв прокоментувати ситуацію, що склалася, в понеділок.

Денис оприлюднив відео із заняття на своїй сторінці в instagram. В коментарях одногрупники як заступаються за нього, так і критикують.

«Я не маю жодних претензій до нього, як до викладача чи як до людини. Але це – порушення закону і це не є нормально»,  – додає Денис.

У коментарях до відео Дениса деякі дописувачі критикують його за позицію щодо мови.

Нормальний викладач, всі знають його ситуацію і де він жив раніше, і викладав. Тому не піарся. А вчи неврологію! – пише косметологиня Стефанія Білусяк.

Підтримує Ботєва і ще одна косметологиня – Вікторія Аделіна:

Один з найкращих викладачів за всі роки університету. Неймовірно розумний та освічений лікар. Так, спілкується суржиком і нікому це не завадило отримати прекрасні знання на парах. Нікого не примушував бути на заняттях, наголошував та ділився цінною інформацією з власного досвіду, якої навіть у підручниках нема, – пише Вікторія. – І ви чомусь не згадували у своїх постах викладачів, які дозволяли собі насправді неетично та дико спілкуватись та відноситись до студентів, але тут аж загорілись ідеєю. Цей чоловік наразі живе тут та якісно навчає нове покоління українських лікарів. Відео – звичайний хайп.

За даними реєстру ідентифікаторів для науковців ORCID,  Вячеслав Ботєв працює у Франківському медуніверситеті з 2016 року.

Одногрупниця Дениса Ангеліна Сало розповідає, що Вячеслав Ботєв справді з першої пари веде заняття російською.

А той невеликий шматок відео, який виклав Денис, не ілюструє всієї ситуації, бо саме в той момент конфлікту було кілька хвилин, коли викладач хоча б робив спробу перейти на українську.

Те відео, що Денис виклав, там якраз таки він (викладач – Ред.) ще намагався говорити українською трохи. Бо за хвилину до цього Денис йому сказав, що не розуміє його. Тому викладач старався перші фрази говорити українською, потім плавно перейшов на російську і сам цього навіть не помітив, – пояснює Ангеліна. – Усі думають, що він старається говорити. А насправді це просто такий збіг, що він перші фрази говорить українською.

Ангеліна Сало розповідає, що ще після першої пари у Ботєва пропонувала одногрупницям змінити викладача через деканат. Але її не підтримали.

На першому занятті я це сприйняла дуже негативно. Я пропонувала нашим одногрупницям спокійно піти в деканат і змінити викладача, бо в університеті є багато інших людей, які розмовляють українською мовою. І вони можуть до того ж завести нас на відділення, щось показати. А ця людина не працює у відділенні, ми просто сидимо в кабінеті та слухаємо його диктовку, – каже Ангеліна.

За її словами, таке надиктовування теорії російською ускладнює навчання, адже термінологія різниться і доводиться підбирати правильні українські відповідники, аби законспектувати лекції.

«Як на мене, це навіть не суржик. Бо він повністю говорить російською. Лише деякі слова можуть бути українською», – додає студентка.

Нагадаємо, 16 січня 2021 року набула чинності стаття 30 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» – державна мова є обов’язковою у сфері надання усіх освітніх послуг.

Нещодавно експерти Центру політичних правових досліджень «СІМ» в рамках діяльності коаліції правозахисників Української Гельсінської Спілки з прав людини представили черговий звіт «Право на працю та особливості його реалізації і захисту в умовах правового режиму воєнного стану на підставі інструментів моніторингу «Місцевий індекс прав людини» (на прикладі Шегинівської територіальної громади Яворівського району Львівської області)».

Як повідомляють організатори, звіт підготовлений в межах проєкту «Правосуддя для людей, які постраждали від російської агресії» за підтримки чеської організації «People in Need» і є одним з цілого комплексу досліджень по усій території України, які спрямовані на виявлення рівня реагування громад на виклики реалізації прав, свобод та інтересів громадян в умовах правового режиму воєнного стану за рахунок власних повноважень та ресурсів.

Водночас, цей звіт став продовженням експертного аналізу спроможності місцевих територіальних громад Львівщини на предмет забезпечення належного використання потенціалу членів громад для забезпечення розвитку.

«Оскільки воєнний стан значною мірою руйнує звичний уклад життя та економіки, лише активне населення здатне «перезапустити» усі процеси та стати каталізатором відродження. Шегинівська громада стала наступною після Оброшинської, зважаючи на істотну різницю у соціальній та просторовій демографії – прикордонна сільська громада у порівнянні з громадою, що межує з потужною агломерацією обласного центру», – розповів провідний експерт-розробник проєкту, кандидат юридичних наук Олег Ільницький.

За його словами, в обидвох випадках результати виявилися доволі схожими і лежать у площині недостатності нормативної та фактичної самостійності.

Так, держава повинна брати активнішу участь у гарантуванні належної реалізації повноважень у сфері вирішення соціальних питань (в тому числі, надавати достатні фінансові можливості), а також здійснювати нагляд за ефективністю і повнотою для утвердження рівності підходів для членів різних громад. Громада «успадкувала» загальнодержавні негативні тенденції ринку праці для сільської місцевості: скорочення чисельності зайнятих осіб, закриття підприємств, зокрема через звуження сфери підприємницької діяльності, зростання міграції активної частини населення.

«Шегинівська громада має великий відсоток молодого працездатного населення з професійно-технічною освітою, а тому слід передбачити додаткові заохочення для реалізації закріплених стимулів для працевлаштування молодих спеціалістів,  в тому числі, у соціально-гуманітарній сфері. Для стимулювання підприємницької ініціативи, «підприємницької міграції» з сусідніх громад, що сприятиме розвитку сфери зайнятості у громаді, слід гнучкіше використовувати механізми місцевого оподаткування», – підсумував Олег Ільницький.

Вказані висновки і рекомендації з розгорнутим звітом скеровані як до посадовців громади, Мінсоцполітики та правонаступника Мінвідновлення в частині розбудови регіональної політики, оприлюднено на Інтернет-сторінках Української Гельсінської спілки з прав людини та Місцевого індексу прав людини, оскільки вони не лише мають значення для досліджуваної громади, але й загалом для розбудови спроможності місцевого самоврядування.

«Червоні прапорці» популіста, які вказують, що політику не варто довіряти:

🚩Позиціювання себе «людиною з народу», захисником «звичайних громадян», єдиним, хто діє в інтересах суспільства.

🚩Протиставлення хороших «простих людей» корумпованим, жадібним «елітам». При цьому себе політик відмежовує від «еліт».

🚩Налаштування одних груп людей проти інших. Поляризація суспільства шляхом паразитування на чутливих темах.

🚩Пропагування чорно-білого мислення: є лише хороше, або лише погане, жодних напівтонів.

🚩Дискредитація та таврування незалежних медіа, оскільки вони нібито захищають інтереси різних політичних сил, а не народу.

🚩Провокування в аудиторії сильних емоцій: гніву, страху, паніки.

🚩Емоційно забарвлена, оцінювальна лексика щодо своїх опонентів, як от: «внутрішній ворог», «найкорумпованіша людина у світі».

🚩Критика непопулярних реформ та обіцянки повернути «все як було», без пояснення, як це вплине на країну в довгостроковій перспективі.

🚩«Прості рішення і швидкі результати» — підвищення зарплат та пенсій, зниження тарифів — без реальних інструментів та плану виконання.

🚩Критика демократичних процесів, просування радикальних методів для «швидкого» досягнення результатів.

Джерело

Лідерка “Батьківщини” Юлія Тимошенко виступила з жорсткою критикою запропонованого урядом проєкту бюджету на 2025 рік. За її словами, документ ігнорує потреби українських військових, освітян, медиків та пенсіонерів, натомість передбачає захмарні зарплати для “обраних” чиновників.

Вона вважає, що бюджет-2025 закладає розкол у суспільстві, сприяє корупції та ділить українців на “рабів і господарів”.

“Документ передбачає значне збільшення виплат для високопосадовців — від 100 тисяч гривень до 1 мільйона гривень щомісяця, тоді як заробітні плати для освітян, медиків, науковців та інших бюджетників будуть розраховуватися на основі лише 30% прожиткового мінімуму. Це не бюджет перемоги, а бюджет несправедливості та корупції,” — заявила Тимошенко з трибуни парламенту.

Вона також звернула увагу на те, що пенсії для більшості пенсіонерів залишаться на рівні менше 3 тисяч гривень, що, за її словами, є “нормою смерті”. Водночас, всі виплати для внутрішньо переміщених осіб уряд планує скасувати, що Тимошенко назвала “жорстоким і цинічним” рішенням.

За її словами, найбільш критичні для країни галузі залишаться без належного фінансування. Зокрема, державне замовлення на виробництво вітчизняної зброї буде профінансовано лише на 45%. Тимошенко вважає, що таке недофінансування ставить під загрозу національну безпеку України.

Корупційні схеми та “фінансова піраміда”

Тимошенко також наголосила на масштабних корупційних схемах, через які бюджет втрачає мільярди гривень. Вона розповіла про “фінансову піраміду”, побудовану між Нацбанком, комерційними банками та державним бюджетом. Через цю схему, за її словами, у кошторисі країни “зникли” 133 мільярди гривень.

Лідерка “Батьківщини” також вважає злочином відсутність належної боротьби з тіньовою економікою. За її даними, тютюнова, алкогольна та гральна галузі недоплачують до 70% податків, оскільки працюють “практично без контролю з боку влади”. Тимошенко ставить питання: чому ці сфери фактично “кришуються” і функціонують із мінімальним податковим навантаженням?

“Влада провалила роботу над бюджетом, вкотре ігноруючи потреби людей. Це не можна залишати без уваги,” — наголосила експрем’єрка.

Пропозиції від “Батьківщини”

Фракція “Батьківщина” подала свої пропозиції щодо змін у проєкті бюджету. Зокрема, Тимошенко пропонує збільшити доходи бюджету за трьома напрямками:

1. Ліквідувати фінансову піраміду між Нацбанком, комерційними банками та бюджетом, що дозволить зберегти 133 мільярди гривень.
2. Включити у дохідну частину 3 мільярди євро від заморожених активів російської федерації в країнах ЄС, що складає близько 135 мільярдів гривень.
3. Вивести з тіні доходи тютюнової, алкогольної галузі, нафтопродуктів та грального бізнесу, що може значно покращити дохідну частину бюджету.

“Цей бюджет, у його теперішньому вигляді, — це друга війна проти України,” — підкреслила Тимошенко.

Лідерка “Батьківщини” закликала парламент не голосувати за запропонований урядом бюджет і натомість прийняти документ, який справедливо розподілятиме ресурси країни. Вона вимагає, щоб у бюджеті було передбачено достатнє фінансування для Збройних сил України, охорони здоров’я, освіти та пенсійної системи.

Заступник керівника Офісу президента України Олег Татаров, який у той період займався адвокатською діяльністю, тричі був у РФ в 2017-му, чотири рази в 2018-му, та двічі – в 2019 році. Востаннє Татаров літав до Росії наступного дня після перемоги Зеленського на виборах президента 21 квітня 2019 року.

Оскільки після 2014 року авіасполучення між Україною та Росією було зупинене, у більшості поїздок Татаров діставався Москви з Києва через Мінськ. Журналісти «Схем» проаналізували та співставили дані про поїздки Олега Татарова за допомогою доступу до інформації з баз даних про перетин кордону трьох країн – України, Білорусі та Росії.

Що Олег Татаров, який у 2020 році отримав посаду заступника керівника Офісу президента України, щонайменше 9 разів робив у столиці Російської Федерації – Москві – після того, як Росія розпочала агресію проти України, захопила український Крим та окупувала частину територій на сході України?

Про це «Схеми» запитали в Татарова у офіційному запиті, який відправили на його ім’я в ОП, втім на момент публікації матеріалу відповіді не отримали.

Після звільнення з правоохоронних органів Олег Татаров займався адвокатською діяльністю, у березні 2015 року отримав адвокатське посвідчення, пізніше був керівним партнером адвокатського об’єднання «Татаров, Фаринник, Головко». Юридичну практику Татаров поєднував з роботою в будівельній корпорації «Укрбуд» – там він очолював юридичний департамент.

Як адвокат Татаров захищав колишнього першого заступника голови Адміністрації президента часів Віктора Януковича Андрія Портнова, українського олігарха Вадима Новинського, колишнього главу Апеляційного суду Криму Валерія Чорнобука, гендиректора «Укрбуду» Олега Майбороду. Журналісти Bihus.Info також фіксували Татарова в супроводі найбагатшого українського олігарха Ріната Ахметова під час його допиту в НАБУ.

У 2019 Татаров представляв інтереси Олесі Кузнєцової – дружини Івана Кузнєцова, який помер від ножових поранень, отриманих під час нападу на Сергія Стерненка біля його будинку в Одесі. За даними журналістів «Слідство.Інфо», Татаров вимагав оголоситиСтерненку підозру в умисному вбивстві.