На сайті петицій до Президнета України 16 грудня 2024 року львів’янка Софія Кузняк зареєструвала петицію з проханням присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) її батьку – матросу Кузняку Андрію Орестовичу, старшому навіднику мінометної батареї 505 окремого батальйону морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти 30 корпусу морської піхоти Військово-Морських Сил України.

Матрос Андрій Кузняк був кращим навідником міномету в своєму підрозділі, майстерність якого була доведена багаторазово в численних бойових завданнях за 1,5 роки активних бойових дій на Херсонщині та Донбасі. В найгарячіші моменти бою він виявляв витримку, зваженість дій і точність у стрільбі. Коли командир міномету не зміг за станом здоров’я виконувати свої функції, матрос Андрій Кузняк взяв управління своїм мінометним розрахунком на себе і на бойових виходах ніс функції і командира міномету, і старшого навідника. За бойові заслуги управлінням підрозділу був поданий до нагородження до Дня ракетних та артилерійських військ 4 грудня. Однак, саме 4 грудня він вступив у свій останній бій. Коли ворожий десант прорвався на БТР і вирушив на захоплення позицій морських піхотинців, матрос Андрій Кузняк мужньо вступив у контактний бій з переважаючими силами противника. Своїми рішучими діями він врятував життя іншим побратимам свого розрахунку, однак сам впав у бою.

Саме в той день військовий капелан 37 бригади мав вручити матросу Андрію Кузняку почесну нагороду Хрест “Честь і Слава” від Української Євангельської Церкви. Нагорода була передана родичам вже посмертно.

Андрій народився 31 грудня 1979 року в місті Львів, де навчався у школі №91. Здобув вищу освіту в Київському національному університеті технологій та дизайну. Впродовж життя захоплювався історією, вишивкою і малюванням.

Андрій завжди любив Україну, її звичаї та традиції. Він мужньо боронив українську землю від ворогів, рятував побратимів і надихав усіх своїм патріотизмом та незламністю. У нього залишилися батьки, дружина, дві доньки, сестра, рідні, друзі та близькі, для яких він назавжди буде Героєм.

Навіки честь і слава палому герою! Захиснику України, чоловіку і батьку!

Щоб підписати петицію, потрібно перейти за покликанням .

Утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави.

На цьому під час круглого столу “Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики” наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Серед серйозних викликів у сфері мовної політики, за його словами, – уповільнення процесів українізації.

💬“На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході – медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців”, – сказав він.

Однією з ключових ознак цього Уповноважений назвав скорочення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною (учні – на 17%, батьки – на 11%, вчителі – на 8%), зменшення показників використання української мови в освітньому середовищі, зросійщення інтернет-простору та соціальних мереж.

Окремо Тарас Кремінь зупинився на проблемах у мовному середовищі серед молоді: “Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті”.

Серед нагальних завдань державної мовної політики Уповноважений зазначив такі:

1️⃣Забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

2️⃣З метою завершення імплементації Закону необхідно: забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності Законом; забезпечити розробку та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи; завершити приведення законів, інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом.

3️⃣Виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин/ Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

4️⃣Забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 р. № 437.

5️⃣Створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мови як іноземної.

6️⃣Посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.

7️⃣Утворити в структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.

💬“Гарантії домінування та динамічного розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави, реалізація якого сприяютиме національній безпеці та обороноздатності”, – підкреслив Уповноважений, наголосивши на необхідності об’єднання зусиль задля утвердження української мови.

Напередодні в Києві відбувся XIII Форум розвитку громадянського суспільства «(Ви)СТОЇМО», який зібрав  понад 4000 представників благодійних, волонтерських, громадських та  донорських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також гостей з-за кордону.

«Цьогорічна тема Форуму – це присвята кожному українцю за національністю і покликом серця. Це подяка вам – захисникам і волонтерам, громадським активістам, благодійникам, підприємцям, лікарям, учителям, службовцям, митцям і науковцям — усім, хто щодня наближає перемогу, працюючи для майбутнього України», – розповів один із учасників заходу, керівник волонтерської спільноти «Нескорені» Олександр Лабецький.

За його словами, львівські волонтери привезли й передали українським військовим десятки книг «Вірші нескорених» авторства львівського письменника та поета Зеновія Филипчука. Кожна книга містить фронтові замальовки військового художника Олексія Косатого.

«Наші захисники підписують і повертають прочитані книги з подякою за допомогу та вказують свій контактний номер телефону. Згодом волонтери передають ці книжки в школи, сільські бібліотеки та народні доми. Часто пересічні люди замовляють книжки з авторськими підписами воїнів, напряму спілкуються із хлопцями та надсилають їм допомогу», – зазначив Олександр Лабецький.

На його думку, наявний потужний і всеохоплюючий вплив громадського сектору в державі має щораз більше структуруватися та інституціоналізуватися задля досягнення Перемоги над зовнішніми ворогами, нейтралізації внутрішніх «шкідників» та становлення сильної української держави в геополітичному вимірі.