Відтепер його святкуватимуть щороку 20 листопада – у Всесвітній день дитини, який відзначається за ініціативою ООН.

Попередній указ від 30 травня 1998 року, згідно з яким День захисту дітей в Україні відзначали 1 червня, втратив чинність.

Рішення покликане сприяти реалізації положень Конвенції ООН про права дитини.
Нагадаємо, у 1925 році під час Всесвітньої конференції з питань добробуту дітей у Женеві було вперше запропоновано відзначати Міжнародний день захисту дітей. Хоча конкретна дата не була офіційно закріплена, деякі країни обрали 1 червня для святкування.

У листопаді 1949 року в Москві Міжнародна демократична федерація жінок встановила 1 червня як Міжнародний день захисту дітей. Відтоді ця дата стала традиційною в багатьох країнах соцтабору, зокрема на пострадянському просторі.

Водночас ООН визначила 20 листопада як Всесвітній день дитини у пам’ять про ухвалення Декларації прав дитини у 1959 році та Конвенції про права дитини у 1989-му.

50 мільярдів євро на реформи. А у нас — «Рада не встигає». У 2024 ЄС ухвалив програму Ukraine Facility — фінансовий порятунок для України: 50 мільярдів євро до 2027 року.

Гроші в обмін на реформи.

Все просто: виконуєш індикатори — отримуєш транш.

Але замість чіткого плану і командної роботи маємо класичне:
👉 «не встигли»,
👉 «не погодили»,
👉 «не на часі».

Результат? Україна вже втратила 560 мільйонів євро допомоги, бо парламент не ухвалив потрібний закон до дедлайну.

Не абстрактні «реформи». Не далека перспектива. Конкретні гроші — зникли.

Рада знову діє лише під тиском:
✔️ закон про е-декларування — після суспільного резонансу;
✔️ реформа ВККС — коли без неї не давали гроші;
✔️ держслужба — тільки під загрозою провалу зобов’язань.

Тобто, парламент може — але тільки коли припече.
Ukraine Facility — це не просто фінансова угода. Це тест на зрілість держави.

📌 Читайте чому парламент буксує і як це виправити.

Цього тижня команда викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка взяла участь у другій частині Програми професійного розвитку академічних менеджерів.

Як розповіли учасники, вони на практиці вивчали процес стратегування у середовищі невизначеності, зокрема унікальні стратегії та інструменти, що допомагають адаптуватися до швидкоплинних змін і непередбачуваних викликів.

Напередодні Дня науки також обговорили такий недооцінений, на жаль, нашою державою стратегічний пріоритет як наука. Зрештою, багато справжніх науковців вимушені шукати шляхи для виживання та самореалізації, хоча могли б формувати потенціал для соціально-економічного розвитку держави.

Одну із команд Львівського національного університету імені Івана Франка, відібрану Міністерством освіти і науки України та Британською Радою, представляють науковці шести факультетів: економічний, геологічний, біологічний, управління фінансами та бізнесу, прикладної математики та інформатики, іноземних мов.

Учасники переконані, що Програма, яка триває з 9 квітня, стане поштовхом до ініціатив, які сприятимуть якісним змінам університетських середовищ завдяки справжньому лідерству через сучасні підходи до управління закладами вищої освіти.

Як зазначила тренерка Програми, професорка Львівського університету Ольга Осередчук, педагогіка – це наука про те, як ми навчаємо і навчаємось, про розвиток потенціалу кожної людини, про створення середовищ, де з’являється інтерес, формується мотивація і народжуються зміни.

«Педагогіка – це щоденна практика. Навчаючи дорослих, я ще більше переконуюсь, що наука працює, коли живе в реальних діях», – підсумувала Ольга Осередчук.