Місячні архіви: Січень 2026

Історії тих, кого чекають: у Львові відбудеться фотовиставка про полонених і зниклих безвісти

«Пам’ять – це імена, які ми не маємо права забути» – під таким гаслом 14 лютого у центрі Львова проведуть фотовиставку, присвячену українським військовополоненим та зниклим безвісти.

Експозицію організовує благодійний фонд  «Сила для Сильних»,  який займається підтримкою родин військовополонених і зниклих безвісти, а також Героїв, що повернулись з полону, у межах адвокаційної програми фонду.

Відкриття фотовиставки – 14 лютого об 11:00 біля пам’ятника Тарасу Шевченку (проспект Свободи) у Львові.

За словами організаторів, мета фотовиставки – підвищення обізнаності про тему полону і зниклих безвісти та підтримка родин, які роками чекають на своїх близьких.

«Ця виставка – про людей, не про війну. Ми хочемо, щоб кожне ім’я, кожна історія не залишилися поза увагою суспільства. Експозиція складається з 15 історій військовослужбовців, які перебувають у полоні або вважаються зниклими безвісти. Фото надані родинами, які є співавторами фотовиставки, а кожна світлина супроводжується короткою особистою розповіддю про життя, характер і шлях людини до війни. Всі фотоматеріали публікуються за згодою родин і без розкриття чутливих даних», – зазначає Анастасія Собко, проєктна менеджерка фотовиставки.

Попри те, що війна триває, тема полону та зниклих безвісти поступово зникає з публічного простору, – зазначають організатори,. Тиша навколо цих історій посилює ізоляцію родин і відчуття забутості. Основний меседж виставки – пам’ятати тих, хто в полоні, та підтримувати тих, хто чекає.

Менеджери проєкту та волонтери фонду будуть на локації, щоб надати інформаційну підтримку родинам (алгоритм дій у разі зникнення або полону),  розповісти про психологічну і юридичну допомогу, інформувати про напрямки діяльності фонду тощо.

На стендах будуть розміщені QR-коди з детальною інформацією про фонд та можливістю підтримати його донатом. Онлайн-версія виставки буде доступна з дня її відкриття у Львові.

Виставка вже запланована у Одесі та Полтаві, а згодом і в інших містах України.

Контакт для медіа: Анастасія, тел. 0964890784

 

Найголовніші SMM-тренди 2026 року

У 2026 році SMM вже не про гонку форматів і не про постійні експерименти.

Такий підхід швидко призводить до вигорання: команда робить багато, а результату все одно немає. Контент виходить розрізненим, метрики стрибають, а зрозуміти, що реально працює, стає все складніше.

У наступному році увагу аудиторії отримають не найактивніші й найгучніші, а ті, у кого є зрозуміла логіка, стабільний тон і повага до людини по той бік екрана.

🔥 У цій статті ми розберемо 15 ключових трендів SMM 2026 року і покажемо, як використовувати їх у реальній роботі: щоб контент перестав бути хаотичним, стратегія — перевантаженою, а зусилля нарешті почали складатися в прогнозований результат (з урахуванням наших з вами реалій).

Топ-формати — короткі й довгі відео

Короткі відео у 2026 нікуди не зникнуть: Reels, TikTok і Shorts як і раніше найкраще розганяють охоплення та приводять нову аудиторію.

Але є важлива зміна: платформи вже не вважають, що людині потрібно лише швидке розважання. Алгоритми бачать, що користувачі готові дивитися довше, якщо відео:

  • зрозуміле,
  • добре структуроване,
  • і реально корисне.

Це добре видно навіть за обмеженнями платформ. У TikTok вже можна завантажувати відео до 10 хвилин, а Instagram Reels дозволяє ролики аж до 20 хвилин. Більше того, відео довші за одну хвилину в середньому отримують на 63,8% більше часу перегляду.

👉🏻 Це не означає, що ми всі терміново маємо почати знімати довгі лекції, але не можна не відзначити — глибина контенту знову стала цінністю. Тепер ти можеш не обмежувати себе у тривалості ролика, якщо зможеш правильно подати думку.

 

Тому у 2026 більше не потрібно обирати між коротким і довгим роликом. Використовуй обидва формати усвідомлено: коротке відео — як гачок, довге — для утримання, довіри та відчуття, що бренд ділиться цінною інформацією 👌🏻

Практика для брендів

Щоб перестати метатися між форматами та вибудувати зрозумілу відеостратегію, важливо одразу задати ролі кожному типу відео. Для цього:

  1. Розділи відео за функціями: короткі ролики — для охоплення й першого контакту, довгі — для пояснень, прогріву й утримання.
  2. Використовуй короткі відео як тизери до довгих: один тезис, один біль, одне питання — з логічним переходом у глибший формат.
  3. Плануй довгі відео серіями. Мема тижня або місяця знижує навантаження на команду та спрощує сценарії.
  4. Роби довгі ролики сценарними, але простими: вступ, 2-3 смислові блоки, висновок — без розтягування заради таймінгу.
  5. Нарізай довгий контент на короткі фрагменти заздалегідь, ще на етапі сценарію, щоб не робити монтаж в останній момент.
  6. Використовуй довгі відео як базу для експертизи бренду: пояснення, відповіді на часті питання, розбори, а не розважання заради розважання.

Система відео не вимагатиме від тебе більше зйомок. Достатньо виділити один нормальний знімальний день, з якого ти отримаєш і довгий контент, і кілька коротких роликів. Такий підхід економить сили і дає відчуття контролю, а не вічного наздоганяння трендів.

AI як помічник, але людяність у пріоритеті

🤖 AI у 2026 використовують майже всі. За різними оцінками, близько 62% маркетологів щодня застосовують штучний інтелект для генерації чернеток, ідей, аналізу даних і планування контенту. І це нормально, адже AI реально економить час і знімає рутину. Проблеми починаються тоді, коли нейромережу намагаються зробити обличчям усього бренду.

Аудиторія дуже швидко відрізняє живу комунікацію від згенерованої. Відео з реальними людьми, історіями, бекстейджами й емоціями викликають більше довіри, ніж ідеально зібрані, але бездушні ролики.

Показовий приклад — нещодавня негативна реакція на AI-ролик Coca-Cola, де глядачі недвозначно показали, що їм не вистачає людяності та тепла, попри якість картинки 😉

 

AI — чудовий асистент, але поганий оповідач. Він допомагає пришвидшити процес, але не вміє викликати емпатію. А у 2026 саме це і відрізняє живий бренд від просто активного.

Практика для брендів

Щоб штучний інтелект дійсно економив час і не вбивав довіру, важливо одразу визначити межі його використання:

  1. Використовуй AI для чернеток: ідей, структури постів, варіантів заголовків, а не для фінального тексту.
  2. Віддавай AI аналітику і рутину — аналіз коментарів, гіпотези за форматами, ідеї для тестів, а не комунікацію з аудиторією.
  3. Завжди пропускай AI-контент через живого редактора. Адаптація під тон бренду — обов’язковий етап.
  4. Залишай людей у кадрі й історіях: обличчя, емоції, бекстейджі, живі реакції працюють краще будь-якої генерації.
  5. Використовуй AI як асистента для підготовки сценаріїв, але не замість реальної людини.
  6. Перевіряй контент на відчуття живості: якщо текст або відео можна переплутати з десятком інших — його потрібно переписати.

Як перевірити відео на адекватне використання штучного інтелекту? Якщо з нього прибрати логотип, аудиторія все одно повинна відчувати, що це ти, а не безликий шаблон. AI може пришвидшувати шлях до цього результату, але ніколи не повинен ставати його обличчям.

Автентичність і живий контент

Люди добряче втомилися: але не від брендів, а від відчуття, що з ними розмовляють як з абстрактною аудиторією з презентації. Занадто ідеальні фото, стерильні відео, однакові формулювання — усе це зчитується миттєво і викликає лише недовіру. Хочеться бачити не картинку, а реальність:

  • процес,
  • людей,
  • помилки,
  • нормальну мову.

⚡️ Гарний приклад живого контенту — німецький бренд спецій Knorr, який у TikTok публікував ролики з реально підгорілими стравами під хештегом #EffortIsEverything. Не ідеальний результат, зате чесно. І саме це зайшло аудиторії, тому що такий контент виглядає не як реклама.

Джерело 

Музей Корсаків запрошує на вихідні до Луцька

Музей сучасного українського мистецтва Корсаків у Луцьку продовжує серію кураторських екскурсій мультипростірним проєктом «Інший поруч».

Так, як повідомляють організатори, у суботу, 17 січня, о 15:00 розпочнеться кураторська  екскурсія на основній локації – у Музеї сучасного українського мистецтва Корсаків, а в неділю, 18 січня, о 15:00 – на локації Будинок офіцерів.

Зазначимо, що «Інший поруч» – це масштабний мистецький проєкт про співіснування людини й тварини: про відповідальність, емпатію, турботу, втрату й близькість.

Загалом, понад 200 художників і більше тисячі експонатів, представлені на шести локаціях Луцька.

Відтак, організатори запрошують всіх охочих провести найближчі вихідні в мистецтві, розмовах і уважному погляді на тих, хто поруч.

Як ми вже писали, проєкт має й практичний вимір: команда Музею Корсаків з 2022 року системно допомагає тваринам, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації, зокрема притулкам і волонтерським ініціативам у прифронтових регіонах. Про це неодноразово писали українські ЗМІ, підкреслюючи роль культури як простору солідарності та дії.

Важливою складовою проєкту «Інший поруч» стала Школа арт-медіації МСУМК, яка відбулася 4–5 грудня біля Музею сучасного українського мистецтва Корсаків і передувала відкриттю виставкових локацій. У дводенному навчанні взяли участь 25 учасників – студенти, культурні менеджери, митці, освітяни та активні мешканці міста, зацікавлені у роботі з аудиторіями сучасного мистецтва. Метою школи, в якій  було сформувати команду арт-медіаторів, здатних не пояснювати мистецтво «правильно», а створювати простір діалогу, слухання та емпатії між відвідувачем і мистецьким твором.

Проросійська юристка працює в українському парламенті

Юристка, яка роками отримувала гроші з Кремля на проросійську діяльність в Україні  та їздила у Москву до кураторів, тепер оцінює законопроєкти на конституційність в апараті Верховної Ради. 

А ще  – живе в київській квартирі батька-громадянина РФ, який працює в російській оборонці.

Нині Яна Салміна – головна наукова консультантка українського парламенту. Управління , де вона працює, – ГНЕУ – входить до апарату Верховної Ради та оцінює законопроєкти, зокрема, за їхніми наслідками та на відповідність Конституції. З моменту призначення на цю посаду у 2019 році Салміна підготувала понад 250 експертних висновків до законопроєктів і щонайменше тричі надавала експертні оцінки комітету ВРУ з питань національної безпеки, оборони та розвідки.

Повна версія розслідування тут: https://www.radiosvoboda.org/a/skhemy-aparat-verkhovna-rada-salmina-pravfond/33646202.html

Музей Корсаків об’єднав понад 200 митців у шести локаціях Луцька

У Луцьку стартував масштабний мультипростірниймистецький проєкт «Інший поруч» Музею сучасного українського мистецтва Корсаків — культурна подія, що формує нову оптику взаємин людини та тварини й об’єднує місто в єдиний мистецький маршрут.

Проєкт, який триватиме до 20 лютого, поєднав шість музейних та виставкових локацій у спільну концепцію, програму й кураторське бачення, створивши в Луцьку цілісний культурний кластер та простір для міждисциплінарного діалогу. «Інший поруч» пропонує глядачам переосмислення співіснування людини й тварини, актуалізуючи етичні, соціальні та філософські питання сучасності.

Відкриття проєкту в Музеї Корсаків зібрало понад 500 відвідувачів — митців, кураторів, представників культурних інституцій, органів влади та громадськості.

Культурна синергія

«Інший поруч» – мультипростірний проєкт, що об’єднав культурно-мистецькі інституції Луцька різного формату та форми власності для актуалізації важливої соціальної теми та популяризації українського мистецтва. Це новий музейний кластер, який може стати прикладом колаборації та єднання для інших міст і культурних просторів. Спільна афіша, єдина програма подій, кураторські маршрути, арт-медіація та єдиний квиток формують новий тип взаємодії між містом, мистецтвом і глядачем.

Проєкт об’єднав понад 200 художників з України та міжнародної мистецької спільноти, відібраних за результатами відкритого open call, на який було подано 640 робіт. Загалом у межах «Іншого поруч» працюють шість локацій Луцька, кожна з яких демонструє окремий тематичний розділ – взаємність, свободу, мову тіла, терапію, втрати, міфи та інші кураторські акценти, що по-новому висвітлюють взаємодію людей і тварин у сучасному світі.

У межах «Іншого поруч» у Чільній залі Музею сучасного українського мистецтва Корсаків буде представлено виставковий проєкт французької художниці CarolineDahyot.

Експозиція триватиме з 9 січня до 22 лютого 2026 року та стане частиною міжнародного діалогу про співбуття, емпатію та етичні взаємини людини й Іншого. Художниця перебуватиме у Луцьку з 4 до 12 січня.

Діалог із Іншим: людина і тварина в новій оптиці мистецтва

«Інший поруч» пропонує переосмислити усталені уявлення про взаємини людини і тварини – не як ресурс чи власність, а як Іншого, рівного у праві бути, працюючи з темами емпатії, свободи, відповідальності, втрати, терапії, тілесності, міфу та етики співіснування.

Куратори проєкту – Віктор Корсак, Олесь Томах та Олександра Пігуляк – розповіли, що «Інший поруч» досліджує тварину як свідка людських історій: втрат, любові, війни, самотності та повернення; як того, хто бачить, чує й відчуває нас по-своєму.

«Це не просто виставка, а етична ініціатива, що запрошує поглянути на тварину не як на ресурс чи власність, а як на Іншого – присутнього поруч, самостійного, емоційного та здатного до зв’язку. Проєкт пропонує змінити оптику: дивитися на тварину, а разом із тим і на людину – “що є вона для нас”, а точніше “що вона сама по собі”», – закликають до роздумів автори.

Шість локацій – шість тематичних блоків у таких просторах:

• Музей сучасного українського мистецтва Корсаків – терапевтична роль тварин, досвід втрати, влада і відповідальність людини, тотеми, табу та мова тіла.
• Волинський краєзнавчий музей – тема «незручної» краси, інакшості, старості й тіл без романтизації.
• Будинок офіцерів – індустріальний простір про сучасне «невидиме полювання» та фетишизацію тварин.
• Дім на Гальшки – співіснування людей і тварин у спільному, але різному світі відчуттів.
• Окольний замок – роздуми про свободу і безпеку, які людина пропонує тварині.
• Художній музей – спецпроєкт про еволюцію анімалістичного жанру у волинському мистецтві.

Мистецтвознавиця Зоя Навроцька зазначила, що кожен простір представляє окремий аспект теми співбуттялюдини й тварини, водночас повертаючи відвідувача до спільної ідеї, закладеної в основній експозиції.

Луцький міський голова Ігор Поліщук підкреслив, що проєкт відкриває місто з нового боку:
«Я щиро ціную те, що в нашому місті є такі культурні простори, як Музей Корсаків. Не кожен навіть провідний мистецький центр має можливість проводити подібні масштабні виставкові проєкти. Те, що ми можемо реалізовувати такі ініціативи, – наша велика перевага.

Особливо важливо, що частина просторів, зокрема Будинок офіцерів та інші об’єкти, давно потребують уваги. Такі культурні події допомагають повернути до них інтерес, нагадати про їхню цінність і дати їм нове життя».

Керуюча партнерка Музею Леся Корсак наголосила, що з першого дня відкриття МСУМК – дружній до тварин: тут завжди раді відвідувачам, які приходять зі своїми улюбленцями, і так залишатиметься й надалі. Тож «Інший поруч» – це не лише виставка, а й соціально-етична ініціатива.

Проєкт має й практичний вимір: команда Музею Корсаків з 2022 року системно допомагає тваринам, які постраждали внаслідок бойових дій та окупації, зокрема притулкам і волонтерським ініціативам у прифронтових регіонах. Про це неодноразово писали українські ЗМІ, підкреслюючи роль культури як простору солідарності та дії.

Громадський інтерес і освітня складова

У межах проєкту відбувся День кураторських екскурсій – безкоштовні маршрути всіма локаціями. Лише у Будинку офіцерів екскурсію відвідали понад 250 осіб, а загалом маршрути зібрали сотні учасників.

Важливою складовою проєкту «Інший поруч» стала Школа арт-медіації МСУМК, яка відбулася 4–5 грудня біля Музею сучасного українського мистецтва Корсаків і передувала відкриттю виставкових локацій. У дводенному навчанні взяли участь 25 учасників – студенти, культурні менеджери, митці, освітяни та активні мешканці міста, зацікавлені у роботі з аудиторіями сучасного мистецтва. Метою школи, в якій  було сформувати команду арт-медіаторів, здатних не пояснювати мистецтво «правильно», а створювати простір діалогу, слухання та емпатії між відвідувачем і мистецьким твором.

У межах проєкту діє єдиний квиток на всі шість локацій, який можна придбати офлайн у локаціях та онлайн за посиланням:  дорослий – 350 грн, дитячий та пільговий – 150 грн.

Для УБД та музейних працівників вхід безкоштовний. Квиток дійсний протягом усього періоду роботи проєкту – до 20 лютого 2026 року.

Команда проєкту: 

Куратори: Віктор Корсак, Олесь Томах, Олександра Пігуляк

Координаторка: Тетяна Репницька

Дизайнерка: Сандра Ба

Контент-менеджерка: Катерина Михайлюк

Технічні адміністратори: Андрій Михалінчик, Михайло Мацюк.

11 СІЧНЯ У ЛУЦЬКУ ВІДБУДЕТЬСЯ “МЕДІАДЕНЬ ПРЕМІЇ ҐОНҐАДЗЕ”

11 січня у Луцьку команда Премії імені Георгія Ґонґадзе проведе “Медіадень Премії Ґонґадзе. Луцьк” — подію для журналістів, редакторів, дослідників, філантропів і всіх, хто формує майбутнє українських медіа.

Захід буде присвячений журналістиці, довірі, регіональному досвіду, памʼяті і відповідальності. Локальними партнерами події стануть платформа “Алгоритм дій” та misto.media.

Медіадні Премії імені Геогрія Ґонґадзе — це постійний формат професійного діалогу, який Премія розвиває з 2019 року. Впродовж сезону команда проводить публічні події у Києві та регіонах України, створюючи простір для розмов про відповідальність журналістики, роботу з пам’яттю, виклики воєнного часу та довіру аудиторії.

У програмі Медіадня в Луцьку — публічні бесіди з відомими медійниками. А також — панельні дискусії про те, як медіа можуть утримувати й розширювати свою аудиторію, не втрачаючи довіри, і як регіональні історії та локальний досвід міста та села стають частиною спільної розповіді про Україну.

  1. Дата: 11 січня
  2. Локація: Луцький бізнес-простір, вул. Пʼятницька гірка, 2
  3. Реєстрація та вітальна кава: 10:20
  4. Вхід: вільний за попередньою реєстрацією

Подія також транслюватиметься на сторінці заходу у Facebook та Премії у YouTube, а також на сторінках партнерів.

Програма Медіадня у Луцьку

Програма фіналізовується, можливі зміни та доповнення щодо спікерів і модераторів.

10:20—10:45 Реєстрація і вітальна кава

10:45—11:00 Офіційне відкриття

11:00—12:15 Публічна бесіда: журналістка, телеведуча, документалістка та лауреатка Премії Ґонґадзе 2021 року Мирослава Барчук поспілкується з журналісткою, медіаменеджеркою та експерткою з питань безпеки й демократії в Східній Європі Мирославою Ґонґадзе.

12:15—12:30 Перерва

12:30—13:45 Панельне обговорення: “Клікбейт та довіра: як утримувати та розширювати аудиторію медіа” .

Модеруватиме розмову голова правління громадської організації “ПроМедіа” Андрій Яніцький. Обговорення відбудеться за участі:

  1. керівниці відділу мультимедіа Радіо Свобода, експертки з розвитку YouTube для медіа Тетяни Колесніченко;
  2. керівниці проєкту misto.media Людмили Яворської;
  3. співзасновника та CEO медіа добрих новин “ШоТам?” Артема Іпатова.

13:45—14:30 Ланч

14:30—15:45 Панельне обговорення: “Міста та села, історії з регіонів як частина великого наративу про Україну”:

Голова наглядової ради Премії імені Георгія Ґонґадзе, засновниця культурної аґенції “Терени”, журналістка, культурна менеджерка, кураторка книжкових проєктів та літературних програм, колишня виконавча директорка Українського ПЕН Тетяна Терен поспілкується з:

  1. головою Ukraїner, журналісткою, ведучою серії глибоких інтерв’ю на каналі Ukraїner Q Юлією Тимошенко;
  2. репортеркою друкованого журналу Reporters, редакторкою спецпроєктів The Ukrainians Media, менторкою довгочитів Misto.media, авторкою проєкту, який документує життя волинських сіл “Занесло в село” Оленою Лівіцькою;
  3. фотографкою та режисеркою, співзасновницею Old khata project, документального колективу, який фіксує та досліджує сільську архітектуру, традиції та народне мистецтво Анною Ільченко (онлайн).

15:45—16:00 Перерва

16:00—17:15 Панельне обговорення: “Меморіалізація сьогодення: медіа і збереження пам’яті”
Модератор розмови історик, академічний директор магістерської програми “Дослідження памʼяті та публічна історія” в Київській школі економіки, дослідник New School University Consortium (Нью-Йорк) Антон Лягуша посліпкується з:

  • поетесою, культурною менеджеркою, літературною кураторкою Луцької літературної резиденції, членкинею PEN Ukraine, засновницею мобільної аплікації для читання LitCom та проєкту “Голоси.Свідчення” Ольгою Ольховою;
  • співзасновницею Платформи пам’яті “Меморіал” Лєрою Лаудою (онлайн);
  • директоркою Премії імені Георгія Ґонґадзе, координаторкою платформи пам’яті журналістів “RECвієм” Анастасією Абрамець.

17:15—18:30 Нетворкінг

До уваги відвідувачів експозиція “Щоденник Ґонґадзе”. Виставка приурочена до 25 роковин загибелі журналіста. Це серія знакових цитат Георгія з поясненнями контексту та ілюстраціями українських художників Інги Леві і Антона Логова.

Подія організована Премією імені Георгія Ґонґадзе за підтримки платформи “Алгоритм дій” та міжнародного фонду “Відродження“.

Інформаційні партнери: misto.media, Суспільне, Детектор медіа, Львівський медіафорум, Комісія з журналіської етики, Інститут масової інформації, Медіацентр Україна

Премія Ґонґадзе заснована у 2019 році Українським ПЕН, родиною Георгія Ґонґадзе, виданням Українська правда, Києво-Могилянською бізнес-школою та її випускниками. Сталий розвиток Премії забезпечується завдяки підтримці спільноти меценатів — випускників Києво-Могилянської бізнес-школи, які поділяють її цінності та прагнуть змінювати українське суспільство через якісну журналістику.