🇺🇦🧐 Який рівень медіаграмотності та основні наративи дезінформації про ЄС в регіонах? Які виклики та загрози несе російська пропаганда? Як можна їй протидіяти?
🔎 Разом із медійниками, освітянами й представниками організацій громадянського суспільства ми шукали відповіді на ці запитання на першій онлайн-дискусії «Посилюємо стійкість до дезінформації про ЄС та євроінтеграцію України. Регіональний аспект».
До заходу долучились учасники й учасниці з Волинської, Рівненської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
🖊️Нижче — 6️⃣ ключових висновків:
1️⃣збільшення кількості фейкових фото та відео, згенерованих ШІ, зумовлює нові виклики для протидії поширенню дезінформації в регіонах;
2️⃣згенерований штучним інтелектом контент швидко розповсюджується, адже користувачі не приділяють достатньо уваги фактчекінгу й послуговуються емоціями. Тому важливо підвищувати рівень медіаграмотності українців щодо ШІ;
3️⃣анонімні Telegram-канали — досі основний канал поширення фейків у регіонах. Водночас молодь найчастіше зіштовхується з фейками у TikTok;
4️⃣фактчекінгові матеріали мають менші охоплення, тому потрібно використовувати нові формати для залучення аудиторії;
5️⃣просто опублікувати спростування фейків недостатньо. Потрібно працювати над тим, щоб користувачі самі проявляли активність і використовували інструменти медіаграмотності під час дискусій;
6️⃣протидіяти дезінформації можна за допомогою пребанкінгу. Цей метод готує аудиторію до можливих маніпуляцій із певної теми і допоможе розпізнати дезінформаційний «вкид».
ℹ️ Захід відбувся в межах «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», який фінансується Представництвом Європейського Союзу в
🇺🇦🧐 Який рівень медіаграмотності та основні наративи дезінформації про ЄС в регіонах? Які виклики та загрози несе російська пропаганда? Як можна їй протидіяти?
🔎 Разом із медійниками, освітянами й представниками організацій громадянського суспільства ми шукали відповіді на ці запитання на першій онлайн-дискусії «Посилюємо стійкість до дезінформації про ЄС та євроінтеграцію України. Регіональний аспект».
До заходу долучились учасники й учасниці з Волинської, Рівненської, Полтавської, Черкаської, Кіровоградської, Запорізької та Дніпропетровської областей.
🖊️Нижче — 6️⃣ ключових висновків:
1️⃣збільшення кількості фейкових фото та відео, згенерованих ШІ, зумовлює нові виклики для протидії поширенню дезінформації в регіонах;
2️⃣згенерований штучним інтелектом контент швидко розповсюджується, адже користувачі не приділяють достатньо уваги фактчекінгу й послуговуються емоціями. Тому важливо підвищувати рівень медіаграмотності українців щодо ШІ;
3️⃣анонімні Telegram-канали — досі основний канал поширення фейків у регіонах. Водночас молодь найчастіше зіштовхується з фейками у TikTok;
4️⃣фактчекінгові матеріали мають менші охоплення, тому потрібно використовувати нові формати для залучення аудиторії;
5️⃣просто опублікувати спростування фейків недостатньо. Потрібно працювати над тим, щоб користувачі самі проявляли активність і використовували інструменти медіаграмотності під час дискусій;
6️⃣протидіяти дезінформації можна за допомогою пребанкінгу. Цей метод готує аудиторію до можливих маніпуляцій із певної теми і допоможе розпізнати дезінформаційний «вкид».
ℹ️ Захід відбувся в межах «Проєкту з підвищення обізнаності та посилення стійкості до дезінформації про ЄС в Україні», який фінансується Представництвом Європейського Союзу в Україні.