Теракт в Оленівці та життя після нього у спогадах «азовців»

💬 “Я підбіг до “Космоса”. Почав кричати – Бодя, Бодя! А Бодя не подає ознак життя”, — розповідає 32-річний розвідник Остап Швед “Остапчик”.

Остап тепер має лише спогади про свого побратима, бо “Космос” — один із 54 азовців, які загинули у “бараку 200” в Оленівці.

У цей барак росіяни перевели 193 полонених азовців-захисників Маріуполя, а в ніч на 29 липня 2022 року — підірвали.

Понад 130 з них вижили, але для більшості страждання не завершились. Попереду були нелюдські тортури в Донецьку, Таганрозі, Камишині чи за Полярним колом.

Кільком десяткам бійців після багатьох місяців неволі пощастило потрапити в обміни. Хтось із них відновився і повернувся в стрій, а хтось усі ці роки не міг оговтатися від пережитого.

У 2025 році Верховна Рада вперше офіційно затвердила 28 липня Днем скорботи і вшанування пам’яті захисників, закатованих, страчених чи загиблих у полоні.

У цей деньУП.Життя не лише вшановує загиблих, а й нагадує про вцілілих, які назавжди залишилися з болем втрати.

Ми поговорили з азовцями “Остапчиком” і “Матросом” про спогади з найстрашнішої ночі в житті, загиблих побратимів і життя після повернення.

Далі — їхня пряма мова 👇​​​​​​​​​​​​

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *