«Червоні прапорці» популіста, які вказують, що політику не варто довіряти:
🚩Позиціювання себе «людиною з народу», захисником «звичайних громадян», єдиним, хто діє в інтересах суспільства.
🚩Протиставлення хороших «простих людей» корумпованим, жадібним «елітам». При цьому себе політик відмежовує від «еліт».
🚩Налаштування одних груп людей проти інших. Поляризація суспільства шляхом паразитування на чутливих темах.
🚩Пропагування чорно-білого мислення: є лише хороше, або лише погане, жодних напівтонів.
🚩Дискредитація та таврування незалежних медіа, оскільки вони нібито захищають інтереси різних політичних сил, а не народу.
🚩Провокування в аудиторії сильних емоцій: гніву, страху, паніки.
🚩Емоційно забарвлена, оцінювальна лексика щодо своїх опонентів, як от: «внутрішній ворог», «найкорумпованіша людина у світі».
🚩Критика непопулярних реформ та обіцянки повернути «все як було», без пояснення, як це вплине на країну в довгостроковій перспективі.
🚩«Прості рішення і швидкі результати» — підвищення зарплат та пенсій, зниження тарифів — без реальних інструментів та плану виконання.
🚩Критика демократичних процесів, просування радикальних методів для «швидкого» досягнення результатів.