Запрошуємо представників ЗМІ на унікальний прес-тур у Тустань– нове історичне середовище та сучасний інтерактив!

 📅 10 липня 2025 року

 🚍 Виїзд зі Львова: 9:00 | Повернення орієнтовно: 18:00

 📍 Локація: Державний історико-культурний заповідник «Тустань», с. Урич.

 У межах події:

 🏰 Оновлена експозиційна зала «Гридниця» — реконструйований інтер’єр замку XV–XVI ст. із середньовічними меблями, світильниками, функціональною піччю та копіями справжніх артефактів. Можна все оглянути, потримати в руках і зробити атмосферні фото.

 👦 Інтерактивна діорама фортеці для дітей — світлові та звукові ефекти, зміна часу доби, новий спосіб подати історію юним відвідувачам. Це частина масштабного оновлення дитячого простору.

 🍽 Гастрономічна новинка — «Перший бойківський стрітфуд Вуглянча». Традиційні страви Бойківщини у сучасній подачі — справжній експеримент локальної кухні.

🎙 Після презентації — можливість поспілкуватися з організаторами, експертами, музейниками.

📌 Обов’язкова реєстрація до 9 липня, 12:00: https://surl.li/nwfwew

 📞Контакти для акредитації та уточнень: Прус Юлія +380968504310

🚨 Кількість місць обмежена!

Конкурс «Міс Львів», який 3 червня, після довгої перерви, повернувся на сцену Оперного театру, отримав нового власника.

Багаторічна власниця конкурсу краси Валерія Никифорець продала бренд та право проводити свято краси відомому львівському політику та бізнесмену Петру Колодію. З 2012 по 2015 рік Петро Колодій був головою Львівської обласної ради, депутатом від фракції «Свобода»

Як пише Високий Замок, договір  купівлі-продажу був укладений ще у 2023 році, пан Колодій купив конкурс за 250 тисяч доларів (за словами представників колишньго оргкомітету конкурсу краси).

Про нового власника львівського конкурсу краси повідомила на своїй сторінці у Фейсбуці Валерія Никифорець — на другий день гранд-шоу в Оперному театрі. Більше деталей щодо продажу вона не повідомила.

 

 

Як стало відомо «ВЗ» з конфіденційних джерел, новий власник конкуру краси не реалізовує в рамках гранд-шоу традиційний раніше соціальний проєкт «Міс добре серце». Його суть — учасниці конкурсу за період репетицій відвідували дитячі будинки, притулки для тварин та робили інші добрі справи у рамках конкурсу, щоб отримати за це номінацію на сцені.

Конкурс краси «Міс Львів» є доволі затратним бізнесом — оренда Оперного театру, гонорари зіркових ведучих та співаків, витрати на оренду залів для репетицій, кастингу, фуршети, афтепаті тощо. Середній бюджет організації гранд-шоу довоєнних років — понад мільйон гривень, це залежить від кількості спонсорів конкурсу. Конкурс краси зазвичай збитковий проєкт. Пані Никифорець каже, що вийти «ну нуль» можна, але складно.

«В перші роки я була у мінусах, згодом виходила „на нуль“. І через кілька років в мене був невеликий прибуток, який я ділила між організаторами конкурсу та персоналом, — каже для „ВЗ“ колишня власниця „Міс Львів“ Валерія Никифорець. — Заробляємо в основному на квитках та спонсорах. Цей проєкт є збитковим, та він більше призначений для іміджу міста, яке організовує свята краси за високими стандартами».

Цікаво — з якою метою Петро Колодій придбав цей конкурс, який по своїй суті не є прибутковим. Окрім політичного життя, пан Колодій є засновником благодійного фонду «Мій тато захищає Україну», в рамках якого діти учасників АТО та Небесної Сотні брали участь в освітніх та розважальних заходах, а також мали змогу оздоровлюватися та відпочивати в Україні та за кодоном. Петро Колодій — колишній помічник-консультант народного депутата України Олега Тягнибока.

У коментарі для «ВЗ» Петро Колодій пояснив, що придбав корпоративні права на бренд «Міс Львів» за… тисячу гривень. Така сума фігурує у договорі та додав, що немає сенсу платити за конкурс більшу суму… Петро Колодій також сказав, що інформація про 250 тисяч доларів «не відповідає дійсності».

«Придбав з метою проведення різноманітних благодійних заходів, аби збирати кошти на допомогу ЗСУ, — каже Колодій для „ВЗ“. — Торік завдяки конкурсу, який провів оргкомітет, вдалося зібрати велику суму на квадроцикли для медичного батальйону, а також на потреби ЗСУ. Навіщо мені цей конкурс? Це один зі складових благодійних речей, які я реалізую».

За його словами, цього року в рамках конкурсу краси Благодійний фонд «Мій тато захищає Україну», учасниці проєкту проводили благодійну акцію у львівському цирку. Також напередодні Великодня малювали писанки з дітьми, батьки яких загинули на фронті. Упродовж підготовки до конкурсу краси всі учасниці активно волонтерили.

Цього року метою конкурсу було зібрати 3 мільйони гривень на відновлення офтальмологічного відділення «Охматдиту».

Петро Колодій сказав, що конкурс краси провели за кошти партнерів.

Галицький районний суд Львова виніс вирок ексчиновниці Львівської обласної ради Василині Софранюк (жінка «прославилася» тим, що хизувалася у соцмережах червоною перепусткою на в’їзд на площу Ринок, а згодом новим преміальним автомобілем, який вона не змогла собі придбати за офіційну зарплату в обласній раді) за недостовірне декларування майна та призначив їй 17 тисяч штрафу

Йдеться про неправильну вартість квартири у Жовкві. Софранюк в декларації чомусь вирішила завищити її ціну, зазначила ціну 480 тисяч гривень замість 253,6 тисяч. Також ексчиновниця не задекларувала дохід від продажу авто марки Mercedes-Benz S320. Так, працівники НАЗК виявили неправильні цифри в декларації Софранюк за 2022 рік, коли вона працювала головною спеціалісткою відділу гуманітарної політики та міжнародного співробітництва управління адміністративного забезпечення діяльності Львівської обласної ради. Уже тривалий час Софранюк не працює в облраді, звільнилася за власним бажанням.

У суді Василина Софранюк не визнала свою вину, пояснила це недбалим заповнення електронної декларації. Та суд вирішив покарати ексчиновницю, на це рішенням вона ще може подати апеляцію, пише Високий Замок.

Нагадаємо, торік Василина Софранюк «видала» свій черговий зашквар — похвалилася в соцмережах автомобілем Porsche Cayenne. Коли ж отримала осудливі коментарі — пішла у відпустку (не вперше чиновниця йде на лікарняний чи у відпустку, коли отримає публічний осуд за неправильну поведінку). Тоді річна зарплата Василини аж ніяк не дозволяла їй такі покупки. Чиновниця заробляла 128 тисяч гривень (на місяць — трохи понад десять тисяч гривень).

 

 

7 млрд. доларів США – така орієнтовна вартість стратегічної авіації ворога, яка була вражена сьогодні , 1 червня, в результаті спецоперації СБУ «Павутина».

Про це повідомили на офіційній сторінці Служби Безпеки України  у Фейсбуці.

Вражено 34% стратегічних носіїв крилатих ракет на основних аеродромах базування рф.

Про деталі спецоперації Служби безпеки розповімо трохи згодом.

А поки що можемо сказати росіянам тільки одне:
«А ви думали, що Україна так просто? Україна – це супер. Україна – це ексклюзив. По ній пройшли всі катки історії. На ній відпрацьовані всі види випробувань. Вона загартована найвищим гартом. В умовах сучасного світу їй немає ціни». (с) Ліна Костенко

Робимо все, аби вигнати ворога з рідної землі! Будемо бити його на морі, в повітрі і на землі. А якщо треба – дістанемо і з-під землі.

Слава Україні! Героям Слава! 🇺🇦

Відтепер його святкуватимуть щороку 20 листопада – у Всесвітній день дитини, який відзначається за ініціативою ООН.

Попередній указ від 30 травня 1998 року, згідно з яким День захисту дітей в Україні відзначали 1 червня, втратив чинність.

Рішення покликане сприяти реалізації положень Конвенції ООН про права дитини.
Нагадаємо, у 1925 році під час Всесвітньої конференції з питань добробуту дітей у Женеві було вперше запропоновано відзначати Міжнародний день захисту дітей. Хоча конкретна дата не була офіційно закріплена, деякі країни обрали 1 червня для святкування.

У листопаді 1949 року в Москві Міжнародна демократична федерація жінок встановила 1 червня як Міжнародний день захисту дітей. Відтоді ця дата стала традиційною в багатьох країнах соцтабору, зокрема на пострадянському просторі.

Водночас ООН визначила 20 листопада як Всесвітній день дитини у пам’ять про ухвалення Декларації прав дитини у 1959 році та Конвенції про права дитини у 1989-му.

50 мільярдів євро на реформи. А у нас — «Рада не встигає». У 2024 ЄС ухвалив програму Ukraine Facility — фінансовий порятунок для України: 50 мільярдів євро до 2027 року.

Гроші в обмін на реформи.

Все просто: виконуєш індикатори — отримуєш транш.

Але замість чіткого плану і командної роботи маємо класичне:
👉 «не встигли»,
👉 «не погодили»,
👉 «не на часі».

Результат? Україна вже втратила 560 мільйонів євро допомоги, бо парламент не ухвалив потрібний закон до дедлайну.

Не абстрактні «реформи». Не далека перспектива. Конкретні гроші — зникли.

Рада знову діє лише під тиском:
✔️ закон про е-декларування — після суспільного резонансу;
✔️ реформа ВККС — коли без неї не давали гроші;
✔️ держслужба — тільки під загрозою провалу зобов’язань.

Тобто, парламент може — але тільки коли припече.
Ukraine Facility — це не просто фінансова угода. Це тест на зрілість держави.

📌 Читайте чому парламент буксує і як це виправити.

Цього тижня команда викладачів Львівського національного університету імені Івана Франка взяла участь у другій частині Програми професійного розвитку академічних менеджерів.

Як розповіли учасники, вони на практиці вивчали процес стратегування у середовищі невизначеності, зокрема унікальні стратегії та інструменти, що допомагають адаптуватися до швидкоплинних змін і непередбачуваних викликів.

Напередодні Дня науки також обговорили такий недооцінений, на жаль, нашою державою стратегічний пріоритет як наука. Зрештою, багато справжніх науковців вимушені шукати шляхи для виживання та самореалізації, хоча могли б формувати потенціал для соціально-економічного розвитку держави.

Одну із команд Львівського національного університету імені Івана Франка, відібрану Міністерством освіти і науки України та Британською Радою, представляють науковці шести факультетів: економічний, геологічний, біологічний, управління фінансами та бізнесу, прикладної математики та інформатики, іноземних мов.

Учасники переконані, що Програма, яка триває з 9 квітня, стане поштовхом до ініціатив, які сприятимуть якісним змінам університетських середовищ завдяки справжньому лідерству через сучасні підходи до управління закладами вищої освіти.

Як зазначила тренерка Програми, професорка Львівського університету Ольга Осередчук, педагогіка – це наука про те, як ми навчаємо і навчаємось, про розвиток потенціалу кожної людини, про створення середовищ, де з’являється інтерес, формується мотивація і народжуються зміни.

«Педагогіка – це щоденна практика. Навчаючи дорослих, я ще більше переконуюсь, що наука працює, коли живе в реальних діях», – підсумувала Ольга Осередчук.

Чи працює програма Володимира Зеленського зі зниження цін на ліки? Минув місяць, можна робити перші оцінки. Коли президент бере ситуацію під особистий контроль, логічно очікувати наведення порядку. Але на практиці відбувся перерозподіл доходів на користь кількох учасників ринку, а загалом ліки подорожчали.

Давайте подивимось на цифри з тих, що є у відкритому доступі.

З березня ціни на 100 найпопулярніших препаратів мали впасти на 30%. І це начебто сталося. Чому начебто?

По-перше, загалом ціни на ліки зросли. Що так станеться, було зрозуміло на самому початку. Бо ліки зі списку ТОП-100 складають лише 5% усього фармацевтичного ринку. На решту 95% препаратів ціни або не впали, або зросли.

По-друге, бенкет відбувся за рахунок аптек. 14 лютого Кабмін заборонив аптекам отримувати гроші за маркетинг — так зветься оплата від виробників за те, щоб саме їхні ліки стояли на найкращому місці в аптеці. Зауважте, заборона стосувалася не лише маркетингу 100 ліків з переліку МОЗ, а загалом маркетингу усіх ліків.

Це не випадково. Ось посилання на дослідження компанії Proxima Research.

Чи справді ліки в ЄС дешевші, ніж в Україні?

У ньому йдеться, що на початку 2022 маркетингові платежі вже зупинялися. Тоді аптеки підняли ціни, аби компенсувати збитки. Чи не сталося те саме у березні 2025?

Дані Proxima свідчать, що 71,8% від кінцевої вартості препаратів в Україні формують виробники, 5,9% – дистриб’ютори, та 22,3% – аптеки. Це означає, що ціни на ліки, вироблені в Україні, формують переважно заводи-виробники. Про те саме свідчить зниження середньозваженої аптечної націнки за останні десять років – з 23% до 14%.

Але і тут не все просто. За рахунок чого аптеки знижували націнку? Наведу посилання на дуже змістовне інтерв’ю представниці фармацевтичної компанії “Дарниця” пані Катерини Загорій. Вона назвала аптеки “паразитами на виробниках”. За її словами, на препарати “Дарниці” маркетинг сягає 68% від ціни. За її словами, лише комбінат “Дарниця” мав маркетингові угоди з приблизно 70-ма компаніями на суму 1,3 млрд грн.

За її словами, аптек забагато, і грошей на них ішло надто багато. Пані Загорій каже, що в Україні 18 400 аптек. У розрахунку на кількість людей, вдвічі більше, ніж у Німеччині. А великі мережі аптек навіть під час війни розширювалися, тобто отримували ще маркетингові платежі. Я зрозумів ці слова так, що ліки дорожчають саме через аптеки.

https://epravda.com.ua/biznes/yak-pracyuye-farmacevtichniy-rinok-804009/

Чи це відповідає дійсності? Не можу перевірити звітність “Дарниці”, але маю декілька альтернативних показників. Усі вони суперечать словам пані Загорій.

Наприклад, пан Олексій Кущ у своєму дописі навів економію, яку отримали виробники після заборони маркетингових договорів, – це 500 млн грн щомісяця. Тобто, 6 млрд грн на рік.

https://t.me/Analityka_Kush/3215

Чи це багато? У 2024 загальний обсяг аптечного продажу товарів “аптечного кошика” становив 194,7 млрд грн, та збільшився на 19% порівняно із показниками 2023. Це не лише ліки, а ліки+БАДи+косметика+решта. Навіть якщо ліки складали лише половину, на тлі цієї суми 6 млрд грн – це мізерно мало.

Аптечний продаж за підсумками 2024 р.

Врахуємо ще кілька фактів.

Перший – виробники нічого не втрачали. Вони віддавали не з прибутку, а включали маркетингові суми до складу своєї ціни. Тобто, за все врешті решт платив покупець.

Другий – слова пані Загорій щодо “паразитів” дещо протирічать даним з дослідження Proxima Research, за якими частка маркетингу у доході аптек не перевищувала 11%, а у 2022 році навіть падала до 4%. Саме тоді аптеки компенсували це падіння за рахунок різкого підвищення цін на ліки.

Ну і нарешті, третій та мабуть головний факт – після рішення президента виробники мали б знизити ціни за рахунок неочікуваної “економії”. Але вони цього не зробили. Додаткові сотні млн грн на місяць – залишили собі.

Тепер давайте об’єднаємо це все до купи. Про що можна сказати?

1. Існує потужний конфлікт між виробниками та аптеками.

Чіткої картини в грошах власне в мене немає. Впевнений, що її мають МОЗ, Комітет Верховної Ради та власне учасники ринку. Чому вони не врахували ці факти, коли затверджували рішення? – Велика інтрига.

2. Маркетингові платежі дійсно існували. Але чи були вони занадто великими, я не впевнений.

“У ціні будь-якого лікарського препарату до 1 березня 22-23% становив маркетинг – це те, що ми платили аптеці за право бути на полиці”, – сказала у своєму інтерв’ю пані Загорій. Натомість Proxima навела максимальний відсоток лише 11%. Кому вірити? Знову ж таки, питання до МОЗ.

3. В результаті регулювання цін з березня 2025, аптекам різко перекрили кисень, натомість виробники отримали неконкурентну перевагу. Фактично, виробники заробили те, що втратили аптеки.

Висновок: замість регулювання, ціни зросли. А на ринку відбулася антиконкурентна гра. Є підозри щодо лобізму з боку виробників.

Навіть якщо його не було, це не регулювання. Регулювання має балансувати інтереси або не починатися взагалі. По факту, держава взяла участь у боротьбі на боці одної з конкурентних груп. До того ж, більш потужної групи.

Я не кажу, що не потрібно було збалансувати розміри маркетингової винагороди. Можливо, у деяких випадках вона була зависокою. Але треба завжди пам’ятати: отримуючи маркетингові платежі, аптеки могли тримати розумну націнку, оплачувати зарплати, комуналку, пропонувати знижки. Тепер ці гроші залишилися виробникам. Аптеки втратили доходи, і компенсували це підвищенням цін на решту ліків.

Як я і передбачав, внаслідок рішення Кабміну відбувається концентрація ринку. З ринку витискають малих незалежних гравців, а ось мережі отримають певну перевагу за рахунок великого масштабу.

А головне, що отримало суспільство? Давайте подивимось перелік препаратів, на які було знижено ціни:

https://moz.gov.ua/uk/liki-cini-na-yaki-budut-znizheni

Як зазначив Олексій Кущ, це “аскорбінки та інші другорядні ліки”. Щось у цьому дійсно є, бо у переліку дійсно стоять 9 видів аскорбінок зі смаками манго, м’яти, дині. Схоже, що суспільство отримало фруктові аскорбінки по 10,92 грн і вигадане “зниження цін”. А насправді, чергове подорожчання 95% ліків.

І лише виробники отримали цілком конкретний прибуток.

На якому ж етапі відбулася підміна?

Давайте згадаємо, як все було. Може, це було щире бажання президента, бо ціні на ліки останніми роками дійсно злетіли, і жодного розумного пояснення стрімкого подорожчання не було. Схоже, що підвищували ціни просто тому, що це можна було робити. Адже ліки подібні до бензину, продуктів харчування чи електроенергії. Це базові товари, які завжди будуть продаватися і завжди будуть у попиті. Ти не можеш не лікуватися, як не можеш не їсти.

Тому, коли президент поставив вимогу, почалася робота Кабміну, а точніше, Міністерства охорони здоров’я. І саме тут, на мою думку, відбулася підміна.

МОЗ публікував перелік із 100 “найбільш популярних лікарських засобів”, і ціни на них було знижено. Але решта – подорожчала, а виробники “випадково” отримали величезний прибуток. Це показово, бо, виходячи зі структури ціноутворення, саме вони мали знизити ціни, але не зробили цього завдяки державі.

Ще раз нагадаю, що 71,8% від кінцевої вартості препаратів в Україні формують виробники; а представниця “Дарниці” визнала, що рентабельність по деяких препаратах сягає 85%. Умовно, аспірин, який продається по 10 грн, може мати собівартість десь 1,5 грн.

Відкритим лишається питання: як вийшло це “чудовіщноє нєдоразумєніє”. Але факт залишається фактом: людей ошукали. Ціни зросли, аптеки втратили доходи, а фармзаводи тихо поділили додаткові прибутки. Власне я не вірю, що таке могло статися без участі чиновників МОЗ.

Сергій Лямець

Незважаючи на всі труднощі, українські жінки з інвалідністю є активними, впливовими та потужними учасницями суспільних процесів. Як війна вплинула на життя жінок з інвалідністю та які рішення необхідно впроваджувати для їхньої підтримки?

Програма заходу включала чотири панельні дискусії, пише Цинічний Львів.

Історія та спадщина: внесок жінок з інвалідністю у боротьбу за права та рівність.

Спікерки та спікери:

• Ганна Заремба-Косович – кандидатка соціологічних наук, наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України.
• Олена Суслова (онлайн) – правозахисниця, керівниця Інформаційно-консультативного жіночого центру.
• Галина Мисаковець – директорка Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю.
• Ярослав Грибальський – голова правління ВГО «Група активної реабілітації».
• Богдан Хомин – засновник видавничої групи «Життя».
• Софія Ставкова – к.пед.н., доцентка кафедри соціології та соціальної роботи НУ «Львівська Політехніка».

Сучасні виклики та можливості: труднощі жінок з інвалідністю у працевлаштуванні, освіті та політичній діяльності.

Спікерки:

• Руслана Данілкіна – ветеранка, волонтерка, фахівчиня першого контакту в реабілітаційному центрі «Superhumans».
• Вікторія Назаренко – секретар громадської спілки «Національна Асамблея людей з інвалідністю».
• Оксана Стоколос-Ворончук – проректорка з наукової роботи Львівської медичної академії ім. А. Крупинського.
• Наталія Юристовська – проректорка з виховної роботи Львівської медичної академії ім. А. Крупинського.
• Неля Демій – начальниця відділу працевлаштування Львівського обласного центру зайнятості.

✅ Інклюзивні рішення та підтримка: ефективні механізми допомоги жінкам з інвалідністю.

Спікерки:

• Оксана Кононова-громадська активістка та керівниця організації, яка підтримує людей з інвалідністю.Попри отриману в дитинстві інвалідність, досягла успіхів у кар’єрі, громадській діяльності та особистому житті.
• Оксана Шипош- громадська активістка, тренерка з бочі, інформаційна координаторка у сфері доступності та транспорту. Пересувається на кріслі колісному.
• Оксана Потимко- українська науковиця, громадська діячка та активістка, яка присвятила своє життя підтримці людей із порушеннями зору. Втратила зір у 23 роки. Та попри це здобула другу освіту і довела, що люди з інвалідністю можуть повноцінно жити.
• Вікторія Хемич – менторка та соціальна робітниця в реабілітаційному центрі UNBROKEN.
• Бонішко Діана – вчителька біології у школі. Має активну громадську позицію, займається волонтерством, не зупиняться перед життєвими викликами. Пересувається на кріслі колісному.

✅ Діалог і майбутнє: перспективи та стратегічні кроки для розширення можливостей жінок з інвалідністю.

Спікер(к)и:

• Мирослава Бодаковська – психологиня, кризовий інтервент, консультантка з позитивної психотерапії.
• Любов Максимович – керівниця ГО «Жіночі перспективи».
• Леся Довканик – керівниця ГО «Агенція розвитку підприємництва жінок та молоді».
• Оксана Яковець – регіональна координаторка Благодійного фонду «СТАБІЛІЗЕЙШЕН СУППОРТ СЕРВІСЕЗ».
• Лідія Бойчишин – модераторка форуму, керівниця проєкту.

Учасниці форуму наголосили, що попри всі труднощі, жінки з інвалідністю є активними, впливовими та потужними учасницями суспільних процесів. Особливу увагу приділили тому, як війна вплинула на життя жінок з інвалідністю та які рішення необхідно впроваджувати для їхньої підтримки.

Форум став платформою для діалогу між жінками з інвалідністю, психологами, представниками громадських організацій та фахівцями, які допомагають вибудовувати більш інклюзивне суспільство.

Результати та підсумки За підсумками заходу була ухвалена резолюція, яка містить конкретні рекомендації для державних інституцій, громадських ініціатив та роботодавців щодо покращення доступу жінок з інвалідністю до освіти, праці та соціальної активності.

Дякуємо всім учасникам та учасницям за активну позицію! Форум ще раз довів, що зміни можливі, коли ми працюємо разом.

Захід відбувся за підтримки Українського жіночого фонду.   Організатор заходу: «Жіночий інформаційно-реабілітаційний центр Любомира»

У п’ятницю, 28 лютого, об 11:00 у Львові відбудеться форум «Видима сила: жінки з інвалідністю у 140-річній історії жіночого руху». Захід організовує Громадська організація «Жіночий інформаційно-реабілітаційний центр Любомира» у приміщенні готелю «Львів» за адресою: проспект Чорновола, 7.

Форум спрямований на висвітлення внеску жінок з інвалідністю у розвиток жіночого руху, документування їхньої боротьби та досягнень, а також підкреслення важливості їхньої активної участі у суспільному житті, особливо в умовах війни.

Його програма включає чотири панельні дискусії:

1) Історія та спадщина: Внесок жінок з інвалідністю у жіночий рух, історичний огляд та їхній вплив на боротьбу за права.

2) Сучасні виклики та можливості: Обговорення актуальних проблем та перспектив у сферах працевлаштування, освіти та політичної участі.

3) Інклюзивні рішення та підтримка: Презентація інноваційних підходів, стратегій підтримки та ролі громадських організацій.

4) Діалог і майбутнє: Розгляд майбутніх стратегій, рекомендацій для політиків та створення дорожньої карти рівноправної участі жінок з інвалідністю у всіх сферах життя.

Підсумком форуму стане ухвалення резолюції. Проєкт реалізують  за підтримки Українського жіночого фонду.

Запрошуємо всіх зацікавлених долучитися до важливого обговорення та підтримати рух за права жінок з інвалідністю.