Голоси українських свідків воєнних злочинів пролунали в Гаазі

Цивільні свідки воєнних злочинів виступили перед депутатами парламенту Нідерландів, щоб привернути увагу політиків до наслідків війни в Україні, розкрити правду про вплив війни на цивільне населення й обговорити шляхи притягнення росії до відповідальності.
Особливу увагу надали впливу війни на дітей, які належать до однієї з найвразливіших категорій у цьому конфлікті. Зокрема, свою історію розказала 17-річна Ольга, яка повернулася після десятирічної російської окупації, щоб здійснити свою мрію — жити й навчатися в Україні. Дівчина не називає свого прізвища задля безпеки.
Жити в окупації — це жити в страху. Завжди боятися бути тим, ким ти є. Я жила в окупації із семи років. Війна прийшла в моє рідне місто влітку 2014 року. Вона почалася з вибухів. А ще з блокпостів, на яких якісь невідомі чоловіки зі зброєю перевіряли у всіх документи. Моя бабуся тоді сказала: “Я теж була дитиною, коли в 1942 році дізналась, що таке війна”. Мені стало страшно. “Ми всі загинемо?” — спитала я в мами. Ми не померли, але вмерло наше звичне життя, — розповіла під час виступу дівчина.
Ярослав Базилевич також розповів свою історію нідерландським парламентарям. Його сім’я загинула внаслідок російського обстрілу у Львові у вересні 2024 року.
Наш будинок ущент зруйновано. Серед бетону й пилу лежали речі, які нагадували про моменти спокійного життя, мрії та майбутнє, яке ми так і не побачимо разом. Росія забрала все в мене. Те, що сталося з моєю родиною, — це тяжкий воєнний злочин, вчинений росією, акт геноциду проти українського народу. Я хотів би, щоб це був останній такий трагічний випадок, але, як ми бачимо, росія досі безкарно продовжує свою незаконну агресію, — розповів Ярослав.

Історії Ольги та Ярослава — це нагадування, що війна має обличчя, і кожне з цих облич має побачити світ, кожна історія має бути почута.

Також на заході виступила Юлія Тукаленко, психологиня фонду «Голоси дітей», яка працює з дітьми, що повернулися з окупованих територій і території російської федерації. Фахівчиня розповіла про основні психологічні труднощі, з якими стикаються діти, що повернулися на підконтрольну Україні територію.

Ми не знаємо, у якому стані ті діти, які залишаються в окупації чи депортовані на територію рф. Але ті, які повертаються, вражають силою і стійкістю. Деякі з них працювали після школи, щоб лише зібрати гроші собі на виїзд (дорога з окупації — це не лише страшно, а й дорого). Ці діти їдуть самі, якщо батьки не підтримують їхню патріотичну позицію. Вони витримують багатогодинні допити й обшуки ФСБ на кордоні. Ми радіємо кожній дитині, якій це вдалося. Але на окупованих територіях залишаються тисячі. Сотні тисяч дітей. Що з ними відбувається, ми можемо лише здогадуватись, — підсумувала психологиня.
Ми закликаємо міжнародну спільноту долучитися до обговорень, підтримати зусилля України в притягненні винних до відповідальності й створенні умов для відновлення життя дітей і дорослих, які постраждали в цій жахливій війні.

У Львові попрощалися з лікарем андрологом Василем Черепанином

Сьогодні, 25 січня, у Львові попрощалися із лікарем андрологом-сексопатологом Василем Івановичем Черепанином.

«З глибоким смутком повідомляємо про смерть нашого земляка, обдарованого і чуйного лікаря андоролога-сексопатолога Черепанина Василя Івановича, з яким ми мали велику честь дружити, спілкуватись та бути одним товариством. Царство Небесне нашому славному земляку і порядній людині», – про це напередодні повідомили на сторінці Товариства «Турківщина».

Василь Іванович Черепанин народився 3 січня 1965 року в селі Кривка Турківського району.

У 1988 році закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Працював лікарем андрологом-сексопатологом у медичному центрі «Дельта Мед» та у Львівському обласному центрі репродуктивного здоров’я населення, а після його реорганізації – у Львівському обласному клінічному перинатальному центрі (вул. Тараса Бобанича, 9).

Впродовж останніх трьох років Василь Іванович важко хворів.

«Для Василя Івановича пацієнти завжди були понад усе. За усі десятиліття роботи він, як лікар, допоміг багатьом. Колеги та пацієнти цінували його за глибокі знання, життєву мудрість і вміння підтримати у найскладніші моменти. Світла пам’ять про Василя Івановича завжди житиме у наших серцях», – написали на сторінці Львівського обласного клінічного перинатального центру.

Поховали Василя Черепанина у селі Малий Дорошів біля Львова.

Висловлюємо щирі співчуття з приводу важкої втрати дружині Оксані, дочкам Христині та Олесі, сину Ігорю та всім рідним і близьким.

Фото зі сторінки Медцентру «Дельта Мед» у ФБ.

Соцмережі 2025 року – це глибокі, але не нав’язливі емоційні зв’язки, чесність, турботливість

Уявіть: стрічка соціальних мереж, яка не просто захоплює, а говорить мовою вашої аудиторії, будує емоційний зв’язок і не виглядає нав’язливо. 2025-й рік саме про це.

Команда The One Agency провела аналіз ключових змін у SMM і готова поділитися своїми висновками. Це не просто список трендів — це інструменти, які допоможуть виділятися серед потоку контенту, залишатися креативними та цікавими, випереджаючи час.

EGC (Employee Generated Content): сила людяності

Коли ваші співробітники розповідають про свій досвід у компанії, це працює краще за будь-яку рекламу. Уявіть дописи з їхніми справжніми історіями, фотографіями, короткими відео чи репортажами з місця подій. EGC відображає місію, цінності компанії, розповідає про продукти.

Контент від співробітників має у 8 разів більше охоплення ніж бренд-контент. Йому надають більше переваги, бо це «живий» голос компанії. Аудиторія хоче бачити внутрішню кухню бренду, і тут ваші співробітники — найкращі амбасадори.

Ідея: розробіть серію контенту, який дасть аудиторії змогу зазирнути за лаштунки вашої компанії. Наприклад:

  • Рубрика «Мій день у компанії»: працівники діляться своїм робочим днем, показують, як виглядає їхній офіс, які задачі вони виконують і чому це важливо.
  • Серія «Команда в обличчях»: короткі відео чи фото історії про співробітників із їхніми унікальними досягненнями та особистими поглядами. Це зробить бренд ближчим і покаже його людяність.

Edutainment: навчаємо та розважаємо

Короткі динамічні відео, які не лише розважають, а й дають нові знання, — маст-хев у 2025 році. 82% інтернет-трафіку припадатимуть саме на цей формат.

Люди хочуть чогось легкого, корисного й креативного: відеоінструкції, веселі лайфхаки чи навіть інтерактивні сториз-квізи. Це новий рівень взаємодії з аудиторією.

Ідея: розробіть рубрики, які поєднують користь і розваги, наприклад:

  • «5 хвилин експерта»: короткі відео, у яких ви даєте поради чи лайфхаки у своїй ніші.
  • «Інтерактивні сториз»: запитання, тести або мініігри, які залучають аудиторію та одночасно навчають її.
  • «Відеорозбір кейсу»: показуйте приклади реальних проєктів із креативним монтажем.

Такі формати не лише утримують увагу, а й допомагають аудиторії запам’ятати ваш бренд через емоції та корисний контент.

Social Listening: слухати й чути

Щоб залишатися на хвилі, потрібно бути уважними до того, що говорить аудиторія. Аналіз
трендів, мемів, настроїв чи навіть критики — це ключ до створення контенту, який чіпляє.

Соціальне слухання — це про гнучкість і швидкість реакції. Пам’ятаєте, як бренди підхоплювали тренди з TikTok чи жартували у X? Це результат роботи з інструментами social listening.

Інсайт:

  • Соціальне «віддзеркалення» новин, трендів, мемів. 61% брендів вже використовують інструменти social listening (Google Trends, Youscan, Instagram, Tiktok)
  • Створюйте контент, який відповідає настрою інфополя: меми, тренди або навіть реакція на поточні новини.

Це допоможе вашому бренду залишатися релевантним і близьким до своєї аудиторії.

Digital Wellbeing: пауза для здоров’я

Світ змінюється, і разом із ним зростає попит на контент, який приносить спокій, а саме тренд на ментальне здоров’я. Онлайн-медитації, прості афірмації чи відео для відпочинку очей — ось що шукають люди в своїх стрічках.

Бренди, які підтримують ментальне здоров’я, мають шанс стати не просто корисними, а важливими для своєї аудиторії.

Ідея: запустіть серію контенту, який стане маленькою перервою для ваших підписників, наприклад:

  • «Диджитал-детокс»: рекомендації для зменшення стресу під час користування гаджетами.
  • «5 хвилин для себе»: короткі відео з афірмаціями чи порадами для релаксації.
  • «Візуальна медитація»: спокійні й надихаючі картинки або відео з релакс-музикою.

Це допоможе вашим підписникам асоціювати бренд із турботою та позитивними емоціями.

Dark Social: невидимий вплив

Закриті групи, чати й приватні повідомлення — це ті місця, де аудиторія активно обговорює бренди. 84% реферального трафіку вже надходить через dark social.

Бренди, які знайдуть спосіб стати частиною цих ком’юніті, отримають сильний інструмент впливу.

Інсайт:

  • Створіть приватну групу в Telegram чи WhatsApp, де підписники отримуватимуть ексклюзивний контент, наприклад, перший доступ до новинок чи закулісся вашого бренду.
  • Підтримуйте активність у таких групах, додаючи інтерактиви, опитування або даруйте ексклюзивні подарунки.

Це зробить ваших підписників більш лояльними та залученими.

De-Influencing: чесність понад усе

Досить «ідеальних» оглядів і фільтрованих рекомендацій! У 2025 році тренд de-influencing перевертає роботу з блогерами. Чесність стає головною цінністю. Люди прагнуть реальних відгуків із мінусами, а не лише глянцевих обіцянок.

Інсайт: аудиторія довіряє тим, хто говорить відкрито. Тому співпраця з інфлюенсерами, які вміють
ділитися як перевагами, так і недоліками продукту, — це шлях до справжньої лояльності.

Ідея:

  • Організуйте кампанію з хештегом, наприклад, #ЧеснийВибір, де блогери діляться своїми реальними враженнями від вашого продукту.
  • Залучайте мікроінфлюенсерів, чия аудиторія сприймає їх як «своїх». Вони краще за всіх комунікують із невеликими, але дуже залученими спільнотами.

Phygital: коли офлайн оживає в онлайні

Гібридний досвід — це про справжню магію, коли фізичні події доповнюються цифровими інструментами. У 2025 році бренди, які вміють поєднувати ці світи, будуть тримати увагу аудиторії на максимум.

Інсайт: phygital — це можливість збільшити охоплення офлайн-заходу через інтеграцію з соцмережами. QR-коди, AI-фотозони, стримінги чи інтерактивні сториз дозволяють «розширити» захід, залучаючи навіть тих, хто не був присутній фізично.

Ідея:

  • Влаштуйте івент із інтерактивною AI-зоною, де учасники можуть створити унікальні аватари чи згенерувати свій AR-фільтр для соцмереж.
  • Використовуйте інтерактиви для аудиторії, яка спостерігає за подією онлайн. Наприклад, глядачі можуть впливати на розвиток шоу, голосуючи в реальному часі.
  • Об’єднайте аудиторію через фізичні об’єкти з цифровим потенціалом, наприклад, сувеніри з NFC-мітками, які ведуть до ексклюзивного контенту.

Glimmers: миттєва радість

2025 рік — це рік мікромоментів, коли маленькі приємності роблять великий вплив. Гліммери — це емоційні острівці радості, які піднімають настрій вашій аудиторії й будують теплі асоціації з брендом.

Інсайт: уявіть собі короткий ролик із веселим музичним супроводом, повідомлення про день безкоштовної доставки або ж надихаючу історію, яка з’являється у стрічці в потрібний момент. Це може здатися дрібницею, але такі деталі залишаються в пам’яті й формують зв’язок із брендом.

Ідея:

  • Запускайте рубрику «Гліммер дня», де щодня публікуйте просту, але яскраву мить: від гарних кадрів до веселих мемів.
  • Використовуйте персоналізацію: повідомлення типу «Сьогодні ваш день» із сюрпризом, наприклад, промокодом, подарують аудиторії не лише посмішку, а й бажання поділитися цим моментом із друзями.
  • Створюйте легкі музичні відео чи анімації, які ідеально підходять для репостів у сториз.

Погляд у майбутнє

Соціальні мережі 2025 року — це не просто про контент, а про глибокі емоційні зв’язки. Бренди, які навчаться бути чесними, людяними й турботливими, зможуть не лише залучати аудиторію, а й створювати довготривалі відносини.

Джерело

Петиція для тата: львів’янка Софія Кузняк просить підписати петицію про присвоєння Героя України її батьку

На сайті петицій до Президнета України 16 грудня 2024 року львів’янка Софія Кузняк зареєструвала петицію з проханням присвоїти почесне звання «Герой України» (посмертно) її батьку – матросу Кузняку Андрію Орестовичу, старшому навіднику мінометної батареї 505 окремого батальйону морської піхоти 37 окремої бригади морської піхоти 30 корпусу морської піхоти Військово-Морських Сил України.

Матрос Андрій Кузняк був кращим навідником міномету в своєму підрозділі, майстерність якого була доведена багаторазово в численних бойових завданнях за 1,5 роки активних бойових дій на Херсонщині та Донбасі. В найгарячіші моменти бою він виявляв витримку, зваженість дій і точність у стрільбі. Коли командир міномету не зміг за станом здоров’я виконувати свої функції, матрос Андрій Кузняк взяв управління своїм мінометним розрахунком на себе і на бойових виходах ніс функції і командира міномету, і старшого навідника. За бойові заслуги управлінням підрозділу був поданий до нагородження до Дня ракетних та артилерійських військ 4 грудня. Однак, саме 4 грудня він вступив у свій останній бій. Коли ворожий десант прорвався на БТР і вирушив на захоплення позицій морських піхотинців, матрос Андрій Кузняк мужньо вступив у контактний бій з переважаючими силами противника. Своїми рішучими діями він врятував життя іншим побратимам свого розрахунку, однак сам впав у бою.

Саме в той день військовий капелан 37 бригади мав вручити матросу Андрію Кузняку почесну нагороду Хрест “Честь і Слава” від Української Євангельської Церкви. Нагорода була передана родичам вже посмертно.

Андрій народився 31 грудня 1979 року в місті Львів, де навчався у школі №91. Здобув вищу освіту в Київському національному університеті технологій та дизайну. Впродовж життя захоплювався історією, вишивкою і малюванням.

Андрій завжди любив Україну, її звичаї та традиції. Він мужньо боронив українську землю від ворогів, рятував побратимів і надихав усіх своїм патріотизмом та незламністю. У нього залишилися батьки, дружина, дві доньки, сестра, рідні, друзі та близькі, для яких він назавжди буде Героєм.

Навіки честь і слава палому герою! Захиснику України, чоловіку і батьку!

Щоб підписати петицію, потрібно перейти за покликанням .

Уповільнення процесів українізації – серйозний виклик у сфері мовної політики

Утвердження української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави.

На цьому під час круглого столу “Мова на часі. Виклики і завдання державної мовної політики” наголосив Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь.

Серед серйозних викликів у сфері мовної політики, за його словами, – уповільнення процесів українізації.

💬“На жаль, цього року почали проявлятися ознаки уповільнення українізації. Російський ворог продовжує протидіяти українській ідентичності, окуповуючи соціальні мережі, телеграм-канали, на півдні та сході – медіапростір, пробиваючи шлях до свідомості молодих українців”, – сказав він.

Однією з ключових ознак цього Уповноважений назвав скорочення частки учасників освітнього процесу, які вважають українську мову рідною (учні – на 17%, батьки – на 11%, вчителі – на 8%), зменшення показників використання української мови в освітньому середовищі, зросійщення інтернет-простору та соціальних мереж.

Окремо Тарас Кремінь зупинився на проблемах у мовному середовищі серед молоді: “Показово, що лише 37% учнів спілкуються з друзями українською мовою, а 39% – вдома. Крім того, на 10% зменшилася кількість учнів, які надають перевагу українській мові в інтернеті”.

Серед нагальних завдань державної мовної політики Уповноважений зазначив такі:

1️⃣Забезпечити виконання Державної цільової національно-культурної програми забезпечення всебічного розвитку і функціонування української мови як державної в усіх сферах суспільного життя на період до 2030 року.

2️⃣З метою завершення імплементації Закону необхідно: забезпечити переклад і опублікування державною мовою міжнародних договорів України, які не оприлюднювалися державною мовою станом на день набрання чинності Законом; забезпечити розробку та затвердження української правничої та медичної термінології, інших стандартів української мови; розробити та затвердити порядок проведення мовної експертизи; завершити приведення законів, інших нормативно-правових актів у відповідність із Законом.

3️⃣Виконати рекомендацію Конституційного Суду України, викладену в рішенні від 14.07.2021 № 1-р/2021 та невідкладно встановити однозначність у питанні офіційного перекладу Європейської хартії регіональних мов або мов меншин/ Європейської хартії регіональних або міноритарних мов.

4️⃣Забезпечити впровадження в нормотворчу діяльність Українського правопису, затвердженого постановою уряду від 22 травня 2019 р. № 437.

5️⃣Створити необхідні нормативно-правові та інституційні умови для вивчення української мови за кордоном, а також для державної сертифікації перевіряння та підтвердження рівня володіння української мови як іноземної.

6️⃣Посилити кадрове та організаційне забезпечення діяльності Національної комісії зі стандартів державної мови.

7️⃣Утворити в структурі Міністерства культури та стратегічних комунікацій України окремий підрозділ на рівні не нижче управління, до компетенції якого віднести питання формування та реалізації державної мовної політики.

💬“Гарантії домінування та динамічного розвитку української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України має стати стратегічним завданням Української держави, реалізація якого сприяютиме національній безпеці та обороноздатності”, – підкреслив Уповноважений, наголосивши на необхідності об’єднання зусиль задля утвердження української мови.

Тимошенко оголосила війну монополіям у сфері торгівлі ліками

Дистрибютори-посередники у торгівлі ліками опинилися у полі зору парламентарів. Лідерка партії “Батьківщина” Юлія Тимошенко заявила про серйозні зловживання з боку двох великих дистриб’юторів, які контролюють понад 80% ринку.

За словами експерта Мар’яна Ощановського, ці компанії встановлюють завищені націнки на ліки, змушуючи українців переплачувати в 2-3 рази у порівнянні з європейськими цінами.

Юлія Тимошенко ініціювала створення тимчасової слідчої комісії (ТСК), яка вже підготувала законодавчі зміни для боротьби з монополіями.

Їхня мета — зламати монополістичні схеми, забезпечити вільну конкуренцію та знизити ціни на ліки для українців.

Водночас боротьба обіцяє бути складною. За словами Ощановського, монополісти запустили інформаційну кампанію проти Тимошенко, намагаючись дискредитувати її ініціативи через контрольовані медіа.

Крім того, перед ключовим засіданням парламентського комітету, запланованим на 9 грудня, очікується значний супротив з боку зацікавлених сторін.

80% українців ідентифікують себе в першу чергу як громадяни України

У середньому 80% опитаних українців ідентифікують себе в першу чергу як громадяни України. Про це свідчать результати опитування. 

З початку 1990-х років Інститут соціології НАН України запитує «Ким ви вважаєте себе в першу чергу?», пропонуючи варіанти відповідей, які варіюють від «мешканцем села, району чи міста» до «громадянином світу». Упродовж 2022-2024 років дані зібрав КМІС. Соціологи помітили, що за останні понад 30 років є зростання самоусвідомлення як частини української нації.

«Якщо на початку 2000-х років лише 40% у першу чергу ідентифікували себе як громадяни України (а значна частина населення мали більш локальну ідентичність — як-от мешканець свого населеного пункту чи регіону), то далі в період до 2014 року середній показник становив 51%, у період до 2022 року — 60%. Наразі, після 2022 року, у середньому 80% українців ідентифікують себе як громадяни України», — йдеться в повідомленні КМІС.

Автори дослідження зауважили, що у всіх регіонах більшість респондентів ідентифікують себе у першу чергу як громадяни України (у середньому 80% мешканців Заходу, 82% мешканців Центру, 80% мешканців Півдня і 77% мешканців Сходу). Окрім цього, за даними КМІС, у період 2022-2024 років у середньому 81% українськомовних і 75% російськомовних опитаних ідентифікували себе в першу чергу як громадяни України.

Крім високої громадянської ідентифікації, в опитаних також зафіксували чітке усвідомлення Росії як ворога: 96% на Заході, 93% у Центрі, 90% на Півдні, 88% на Сході. 96% українськомовних українців і 80% російськомовних українців погано ставляться до Росії.

Упродовж 20 вересня – 3 жовтня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології КМІС методом телефонних інтерв’ю (CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів опитав 2004 респондентів від 18 років у всіх регіонах України (підконтрольна Уряду України територія). До вибірки не ввійшли українці, які перебувають на тимчасово окупованих територіях, та громадяни, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року. 

Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,3) не перевищувала 2,9% для показників, близьких до 50%, 2,5% для показників, близьких до 25%, 1,7% – для показників, близьких до 10%, 1,3% — для показників, близьких до 5%. За умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення. 

Нагадаємо, згідно з цьогорічним опитуванням Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова, більшість опитаних громадян, а саме 85%, підтримали б незалежність України, якби референдум щодо її проголошення відбувався у 2024 році.

Підтримка незалежності залишається на історичному максимумі за останні 23 роки досліджень. Цей показник був вищим лише у серпні 2022 року (87,5%).

Раніше, згідно з результатами опитування Київського міжнародного інституту соціології, на думку приблизно половини опитаних українців (44%), в українському суспільстві зараз є єдність. Водночас 15% вбачають роз’єднаність. Водночас 36% переконані, що в суспільстві зараз «у рівній мірі є елементи єдності та роз’єднаності».

Фото: Getty Images

Волонтери із Львівщини передали десятки книг «Вірші нескорених» для військових

Напередодні в Києві відбувся XIII Форум розвитку громадянського суспільства «(Ви)СТОЇМО», який зібрав  понад 4000 представників благодійних, волонтерських, громадських та  донорських організацій, органів державної влади та місцевого самоврядування, а також гостей з-за кордону.

«Цьогорічна тема Форуму – це присвята кожному українцю за національністю і покликом серця. Це подяка вам – захисникам і волонтерам, громадським активістам, благодійникам, підприємцям, лікарям, учителям, службовцям, митцям і науковцям — усім, хто щодня наближає перемогу, працюючи для майбутнього України», – розповів один із учасників заходу, керівник волонтерської спільноти «Нескорені» Олександр Лабецький.

За його словами, львівські волонтери привезли й передали українським військовим десятки книг «Вірші нескорених» авторства львівського письменника та поета Зеновія Филипчука. Кожна книга містить фронтові замальовки військового художника Олексія Косатого.

«Наші захисники підписують і повертають прочитані книги з подякою за допомогу та вказують свій контактний номер телефону. Згодом волонтери передають ці книжки в школи, сільські бібліотеки та народні доми. Часто пересічні люди замовляють книжки з авторськими підписами воїнів, напряму спілкуються із хлопцями та надсилають їм допомогу», – зазначив Олександр Лабецький.

На його думку, наявний потужний і всеохоплюючий вплив громадського сектору в державі має щораз більше структуруватися та інституціоналізуватися задля досягнення Перемоги над зовнішніми ворогами, нейтралізації внутрішніх «шкідників» та становлення сильної української держави в геополітичному вимірі.

«Громадянське та волонтерське середовище мусить мати вирішальний вплив на всі сфери розвитку державу та суспільство в цілому задля досягнення єдиної мети – вистояти та перемогти у російсько-українській війні», – переконаний Олександр Лабецький.

Співвласник «Нової пошти» порівняв нинішні податки з Голодомором

Співвласник компанії «Нова Пошта» Володимир Поперешнюк розкритикував розмір податків в Україні і прирівняв їх до голодоморів на території УРСР.

Відповідний допис він опублікував на своїй сторінці у фейсбуці 23 листопада, у День пам’яті жертв Голодомору.

«Мовою економіки голодомор – це ніщо інше як надмірне оподаткування. І хоча зараз рівень податкового тиску у 40-50 % не створює голоду, на економіку та добробут людей впливає вкрай негативно», – вважає Поперешнюк.

На його думку, День пам’яті жертв Голодомору – це нагадування про те, що «ми маємо вчити економіку та економічну історію», пише Главком.

«Голодомор 30-х років, як і решта голодоморів часів соціалістичного експерименту, – яскравий приклад того, як працює оподаткування в максимальному його режимі. Тому потрібно завжди зменшувати податковий тиск на економіку, якщо хочемо, щоб вона зростала та міцніла, а в українців було заможне та безпечне життя», – наголосив співвласник «Нової пошти».

 

Цей допис наробив чимало галасу в соцмережах. Зокрема, на нього відреагував виконавчий директор Центру економічної стратегії  Гліб Вишлінський.

Він звернув, що на запитання одного з користувачів до Поперешнюка, чи справді він прирівняв Голодомор до податків в Україні, підприємець відповів: «Яка різниця, хто вас грабує?».

На Волині російські книги переробляють на туалетний папір

Волонтери громадської організації UA Resistance Foundation закликають мешканців позбутися від російської літератури та приносити книжки на макулатуру.

Зібрані книги відправлять на Ковельську паперову фабрику, де з них виготовлять туалетний папір, який відправлять на фронт.

На цей момент волонтери зібрали близько 1 тонни макулатури, акція триватиме до кінця листопада.